про відмову у відкритті апеляційного провадження
26 листопада 2020 року
м. Рівне
Справа № 569/2457/20
Провадження № 22-ц/4815/1391/20
Рівненський апеляційний суд у складі судді Ковальчук Н. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_2 ,
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_3 ,
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Товариство з обмеженою
відповідальністю «БЕЛЛЕКОР»,
відповідач - ОСОБА_4 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ»,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астероїд-Плюс»,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест»,
третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5 ,
третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_6
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ», поданою його представником - адвокатом Тарновецьким Ярославом Мирославовичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року у складі судді Панас О. В., постановлену в м. Рівне об 11 годині 37 хвилин,
ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛЕКОР», звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд-Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест», треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, скасування державної реєстрації.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року представнику відповідачів адвокату Тарновецькому Я. М. відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ» через свого представника - адвоката Тарновецького Ярослава Мирославовича оскаржило його в апеляційному порядку.
Проаналізувавши обставини та матеріали справи, апеляційний суд приходить до переконання про необхідність відмови у відкритті провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Рівненського міського суду від 03 листопада 2020 року у підготовчому судовому засіданні Рівненського міського суду відмовлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ» - адвокату Тарновецькому Я. М. у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційній скарги окремо від рішення суду. Пеліт, наведений в цій статті, є вичерпний, та не містить ухвали про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження.
Таким чином, апеляційна скарга, яка є предметом цього розгляду на її відповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства щодо можливості відкриття провадження, подана на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
У справі «Volovik v. Ukraine» (app. № 15123/03) Європейський суд з прав людини указав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (Podbielski and PPU Polpure v. Poland, app. № 39199/98, p. 62). Суд вкотре зазначив, що обмеження права доступу, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою (Podbielski and PPU Polpure v. Poland, app. № 39199/98, p. 63).
Процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Голдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року).
Разом з тим, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (спраа «Перетяка та Шереметьев проти України» ).
Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Встановивши, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ» через свого представника - адвоката Тарновецького Ярослава Мирославовича звернулося із апеляційною скаргою на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ», поданою його представником - адвокатом Тарновецьким Ярославом Мирославовичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2020 року.
Справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛЕКОР», до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЙ КОМЕРЦІАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд-Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Інвест», треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, скасування державної реєстрації повернути до Рівненського міського суду Рівненської області, а апеляційну скаргу - особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її з дня набрання нею законної сили.
Суддя
Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.