Справа № 545/3204/13-ц Номер провадження 22-ц/814/1789/20Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
17 листопада 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чудненка Володимира Миколайовича
на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2014 року (дата складання повного тексту рішення не зазначена) по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2013 року публічне акціонерне товариств (далі - ПАТ) «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Даний позов обґрунтовано тим, що 01 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», що в подальшому набув назви ПАТ «Родовід Банк» та громадянкою України - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Ск-565-000568/7-2008, згідно з умовами якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 21818 грн. строком до 01 серпня 2010 року зі сплатою 7 % річних (п. 1.1.5 кредитного договору ).
Згідно з п. 4.1.23, п. 5.2.16 кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, сплати процентів, внесення плати за обслуговування споживчого кредиту, позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню кожний день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу, якщо інший розмір пені не встановлений тарифами.
У порушення умов кредитного договору відповідач прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує, а саме - стосовно сплати щомісячних платежів, заборгованість за якими становить: сума простроченої заборгованості за кредитом - 20 970,51 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами - 2 798,59 грн.; сума простроченої заборгованості плати за кредитом - 13 831,35 грн.; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 836 242,86 грн., з них:
сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 466 964,69 грн.;
сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 62 785,90 грн.;
сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом - 306 492,27 грн.
загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 4 295,74 грн. з ни :
сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 2 398,77 грн.;
сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 322,53 грн.;
сума трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту - 1 574,44 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 31 липня 2013 року складає 878139,04 грн., що підтверджується відповідними виписками з балансових рахунків.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору № Ск-565-000568/7-2008 від 01 серпня 2008 року в розмірі 878 139,04 грн. та понесені по справі судові витрати у загальній сумі 3441 грн.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по договору № Ск-565-000568/7-2008 від 01 серпня 2008 року станом на 31 липня 2013 року в сумі 878 139,04 грн. та понесені по справі судові витрати у загальній сумі 3 441 грн.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавського області від 24 червня 2020 року заява ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2014 року по справі № 545/3204/13- ц - задоволено, а заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2014 року по справі № 545/3204/13-ц - залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Чудненко В.М. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Позиції учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 не була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи. Також просить застосувати строк позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском трирічного строку з дня закінчення дії кредитного договору.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1 та представник позивача в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується даними про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Представник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, пославшись на наведені в ній аргументи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені судом обставини
Із матеріалів справи вбачається, що 01серпня 2008 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Ск-565-000568/7-2008, згідно з умовами якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 21 818 грн. строком до 01 серпня 2010 року зі сплатою 7 % річних ( п. 1.1.5 кредитного договору ).
Відповідно до розрахунку наданого банком, заборгованість за кредитом становить: сума простроченої заборгованості за кредитом - 20 970,51 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами - 2 798,59 грн.; сума простроченої заборгованості плати за кредитом - 13 831,35 грн.;
загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 836 242,86 грн., з них :
сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 466 964,69 грн.;
сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 62 785,90 грн.;
сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом - 306 492,27 грн.
загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 4 295,74 грн. з них:
сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 2 398,77 грн.;
сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 322,53 грн.;
сума трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту - 1574,44 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором, за розрахунком банку, на 31 липня 2013 року складає 878 139,04 грн.
Позиція апеляційного суду
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою за адресою своєї реєстрації в засідання жодного разу не з'явилася, від неї не надійшло заяви про причини неявки або про відкладення слухання справи.
А тому, прийшов до висновку, про доведеність вимоги позивача та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися із висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.
Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Із матеріалів справи вбачається, що судова повістка на ім'я ОСОБА_1 на 04 березня 2014 року, коли було ухвалено заочне рішення, повернулася до суду із відміткою «за закінченням строку зберігання».
Аналізуючи законодавство чинне на момент розгляду справи судом першої інстанції колегія суддів бере до уваги слідуючи норми права.
Згідно з частиною 1 статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з частиною 5 статті 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (частина 4 статті 74 ЦПК України).
При цьому відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи апеляційним судом не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
Близький за змістом висновок викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/11896/17 від 12 грудня 2018 року.
Відтак, суд першої інстанції не виконав належно зазначений процесуальний обов'язок з інформування відповідача про час та місце розгляду справи.
Щодо доказів, доданих до апеляційної скарги
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього( частина 3).
Враховуючи, що ОСОБА_1 при розгляді справи судом першої інстанції участі не брала та не була належним чином повідомлена про час розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе прийняти докази додані до апеляційної скарги.
Щодо строку позовної давності
Згідно з частинами 2, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.
У постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 200/11343/14-ц) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.
Як уже зазначалося, у матеріалах справи відсутні дані щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, в той же час, в апеляційній скарзі та заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилалася, що вона не була повідомлена про розгляд справи.
Із урахуванням наведеного колегія суддів вважає, за можливе прийняти заяву про застосування строку позовної давності по даній справі та вирішити питання щодо його застосування.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, умов договору (а.с. 96), право на позову у кредитора виникло 01 серпня 2010 року ( пункт 1.1.5 Договору від 01 серпня 2008 року), отже строки позовної давності сплинули 01 серпня 2013 року.
Разом з тим, до суду позивач звернувся 02 серпня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, клопотання про поновлення строку позовної давності не заявив, поважних причин пропуску строку позовної давності не наводив.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно частини 2 статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушенням норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-кого учасників справи, неповідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим) якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у ОСОБА_1 виникли зобов'язання пере кредитором по сплаті боргу за кредитним договором.
Разом з тим, оскільки позивач пропустила строки звернення до суду, відповідач не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе скасувати рішення суду першої інстанції, за заявою відповідача застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.
Виходячи із положень частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе стягнути із ПАТ «Родовід Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений за подачу апеляційної скарги в розмірі 5161, 50 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чудненка Володимира Миколайовича - задовольнити.
Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 березня 2014 року - скасувати.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений за подачу апеляційної скарги в розмірі 5161 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текс постанови складено 19 листопада 2020 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Г.Л. Карпушин
О.Ю. Кузнєцова