Справа № 547/814/20 Номер провадження 33/814/702/20Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
25 листопада 2020 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Лимар О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року,
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , безробітного,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,4 грн.
Згідно з постановою, 05.08.2020 о 22 год. 40 хв., Тодуа Автанділ на 437 км автодороги Н-08, керував автомобілем ЗАЗ номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужений зеніт очей, блідне обличчя). Водію було запропоновано пройти медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що водій категорично відмовився в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Зазначеними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся
ОСОБА_5 апеляційній скарзі просить постанову судді відносно нього скасувати, а провадження закрити.
Посилається на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції, яка діяла станом на 05.08.2020 (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення) і на 22.09.2020 (дата ухвалення судом постанови), передбачає відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними судами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність водіїв транспортних засобів, була виключена з цієї статті з 01.07.2020.
На думку апелянта, 01.07.2020 був скасований акт, який встановлював адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, звернувся із заявою про розгляд його апеляційної скарги у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 512162, акту огляду, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в присутності двох свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на які суд послався як на підтвердження свого переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені районним судом ОСОБА_1 не оскаржуються.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку ОСОБА_1 , провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через внесені зміни у законодавстві, яке встановлювало відповідальність за вчиненими ним діями, а саме у зв'язку зі скасуванням акта, який встановлював адміністративну відповідальність та встановлення за дані дії кримінальної відповідальності.
Проте такі доводі є безпідставними з огляду на таке.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, відповідно до якого відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, було виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України, тобто відповідальність за вказане порушення посилена.
Разом із тим, Законом України від 17 червня 2020 року №720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені зміни до Закону №2617-VIII, та передбачено низку змін, якими, зокрема фактично виключено ст. 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та повернуто редакцію ст. 130 КУпАП, яка діяла до 01 липня 2020 року, а кримінальна відповідальність за дане порушення не передбачена.
Таким чином вбачається, що станом на момент вчинення адміністративного правопорушення - 05.08.2020 та винесення постанови районним судом - 22.09.2020, ч. 1 ст. 130 КУпАП діяла в редакції, яка передбачала адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на викладене, оскільки фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не оскаржуються та доведені належними і допустимими доказами, перевіреними в судовому порядку як судом першої так і апеляційної інстанції, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього у зв'язку з цим адміністративного стягнення, є правильним, а вимоги апеляційної скарги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан