Справа № 545/1883/20 Номер провадження 22-ц/814/2468/20Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
26 листопада 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Бондаревської С.М., Чумак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Гайтоти Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенко Руслана Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення становища, що існувало до порушення,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
01.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову. Просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, який в цілому складається з житлового будинку А-1, житловою площею 47,0 кв.м, загальною площею 104,0 кв.м, сараю Б, погреба Б1, гаража Б2, сараю б, колонки №1, воріт, хвіртки, огорожі №2-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1603 га, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324087703:03:001:0043, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію та реєстрацію відчуження у будь-який спосіб оформляти право власності та вчиняти будь-які дії щодо майна.
Заява мотивована тим, що постановою Апеляційного суду Полтавської області від 02.08.2018 року, по справі № 545/14716/14-ц позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом в сумі 244759,76 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 232851,30 грн. заборгованість по відсотках -11490.76 грн., пені 417. 70 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом в сумі 244759.76 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 232851,30 грн, заборгованість по відсотках -11490,76 грн., пені 417, 70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" сплачений судовий збір в розмірі по 2039, 67 грн. з кожного окремо.
19.02.2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області прийнято рішення та внесено запис про реєстрацію права власності на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" за ПАТ «Альфа-Банк» на: житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 104 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1603 та з кадастровим номером: 5324087703:03:001:0043, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) індексний номер 45650200, що належить ОСОБА_1 .
Вважаючи такі дії незаконними, позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенко Руслана Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення становища, що існувало до порушення.
В заяві про забезпечення зазначеного позову позивач вказує, що наведені вище обставини свідчать про те, що існує велика ймовірність вчинення в подальшому ПАТ «Альфа-Банк дій, спрямованих на перепродаж спірного майна, які можуть призвести до виникнення нових судових спорів щодо витребування майна з незаконного володіння наступних набувачів.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, який в цілому складається з житлового будинку А-1, житловою площею 47,0 кв.м, загальною площею 104,0 кв.м, сараю Б, погреба Б1, гаража Б2, сараю б, колонки №1, воріт, хвіртки, огорожі №2-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1603 га, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 53240887703:03:001:0043, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є АТ «Альфа-Банк» та заборонено органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію та реєстрацію відчуження у будь-який спосіб оформляти право власності та вчиняти будь-які дії щодо майна.
З ухвалою місцевого суду не погодився відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк» в особі представника Луньової Анни Геннадіївни. В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу районного суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Апелянт вважає, що вказана ухвала суду є необґрунтованою, постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не надано належних доказів існування об'єктивних сумнівів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також, зазначає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно не є співмірними з заявленими позовними вимогами, та впливає на здійснення банком господарської діяльності.
Представник позивача адвокат Гайтота І.М. подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в доводах якого вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з підстав, визначених ст. 375 ЦПК України.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, враховуючи підстави і предмет позовних вимог та відповідає вимогам п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Доводи позивача про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, місцевий суд визнав обґрунтованим.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належало спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 4155 .
13 листопада 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір на купівлю житлової нерухомості. В забезпечення виконання умов вказаного Кредитного договору № 1606/1107/45-003 від 13.11.2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» укладено Іпотечний договір, посвідчений 13.11.2007 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4159. За даним Іпотечним договором в іпотеку Банку було передано житловий будинок з господарськими будівлями, який в цілому складається з житлового будинку А-1, житловою площею 47,0 кв.м, загальною площею 104,0 кв.м, сараю Б, погреба Б1, гаража Б2, сараю б, колонки № 1, воріт, хвіртки, огорожі № 2-5 та земельної ділянки площею 0,1603 га, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324087703:03:001:0043, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Право вимоги за вказаним кредитним договором виникло у ПАТ "Альфа Банк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.04.2018 року, по справі № 554/14716/14-ц в задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено за безпідставністю.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 02.08.2018 року, по справі № 545/14716/14-ц, апеляційну скаргу представника ПАТ «Альфа-Банку» задоволено.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом в сумі 244759,76 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 232851,30 грн. заборгованість по відсотках -11490.76 грн., пені 417. 70 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом в сумі 244759,76 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 232851,30 грн, заборгованість по відсотках -11490,76 грн., пені 417, 70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Альфа-Банк" сплачений судовий збір в розмірі по 2039, 67 грн. з кожного окремо.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору залишено без змін.
12.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Альфа-Банк» для вирішення питання стосовно розстрочки по сплаті заборгованості за постановою Апеляційного суду Полтавської області від 02.08.2018 року, по справі № 545/14716/14-ц за кредитним договором № 1606/1107/45-003 від 13.11.2007 року, на що йому було повідомлено, що будинок з господарськими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 перейшов у власність ПАТ «Альфа-Банк» в рахунок погашення заборгованості по кредиту.
Згідно інформаційної довідки за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав, 22.02.2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенком Р.М., прийнято рішення та внесено запис про реєстрацію права власності за ПАТ «Альфа-Банк» на: житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 104 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1603 та з кадастровим номером: 5324087703:03:001:0043, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) індексний номер 45650200, що належав ОСОБА_1 .
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором 19.02.2019 року здійснено державну реєстрацію права власності на зазначене іпотечне майно за ПАТ «Альфа-Банк» (запис про право власності № 30414383).
З метою захисту свого права власності на нерухоме майно, позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенко Руслана Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення становища, що існувало до порушення.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зобов'язати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Вказане свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Доводи апеляційної скарги стосуються недотримання судом норм процесуального права щодо форми та змісту судового рішення, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки постановлена судом першої інстанції ухвала повною мірою відповідає нормам ст. 260 ЦПК України.
Місцевим судом належним чином надано оцінку підставам заявленого клопотання з огляду на те, що в провадженні суду перебуває спір щодо правомірності реєстрації права власності на нерухоме майно, на яке судом накладено арешт. Отже, обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам та ґрунтується на положеннях п.п.1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Вказані обставини належним чином досліджені місцевим судом та їм надана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та невмотивованості судом обраного виду забезпечення позову є безпідставними та не узгоджуються з вимогами ст. 150 ЦПК України, зокрема пунктів 1,2 частини 1 цієї статті.
Твердження апелянта про те, що заходи забезпечення позову впливають на фінансово-господарську діяльність Банку не заслуговують на увагу суду, оскільки застосовані заходи забезпечення позову стосуються лише конкретного нерухомого майна, який є предметом позовних вимог, та жодним чином не впливає на здійснення господарсько-фінансової діяльності Банку, не зупиняє її, не перешкоджає їй та не містять заборони здійснення господарської діяльності фінансової установи.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; «Серявін та інші проти України», N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову, застосовані місцевим судом, в повній мірі є співмірними із пред'явленими позовними вимогами та їх незастосування могло призвести до утруднення чи неможливості виконання судового рішення ухваленого за результатами розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, тому колегія суддів апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя: Ю. В. Дряниця
Судді: С.М. Бондаревська
О.В. Чумак