Справа № 553/536/20 Номер провадження 11-кп/814/1035/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія:інші ухвали
23 листопада 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в письмовому провадженні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 03 серпня 2020 року,-
Даною ухвалою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, Іванівської області, м.Гаврилов Посад, росіянина, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, по даній справі засудженого:
-19.12.2014 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2016 року згідно ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення в період з 27.06.2014 року по 11.03.2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,-
відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення за безпідставністю та передчасністю.
Мотивуючи своє рішення суд вказав, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду засуджений ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Оскільки копія ухвали суду від 03.08.2020 року засудженим була отримана 19.08.2020 року, а апеляційна скарга подана особою, яка утримується в місцях позбавлення волі, 26.08.2020 року, тобто в семиденний строк, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в установлений законом строк, а тому питання поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.
В апеляційній скарзі засуджений, просить ухвалу суду скасувати та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
На обґрунтування вимог апеляції вказує, що районним судом не були досліджені медичні довідки, які знаходяться в матеріалах справи та підтверджують той факт, що засуджений за станом здоров'я не міг бути працевлаштований. ОСОБА_6 зазначає, що до погіршення стану здоров'я був працевлаштований, має заохочення, задовільну поведінку, не має жодного стягнення.
На адресу суду надійшла заява від прокурора ОСОБА_7 про розгляд справи без його участі, в якій просить апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.
Від засудженого ОСОБА_6 також надійшла заява про розгляд його апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, дослідивши матеріали особової справи засудженого та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
За правилами п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за тяжкі злочини, а також за необережний особливо тяжкий злочин.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002р., умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції всебічно та об'єктивно дослідив дані про особу засудженого, надав їм належну оцінку в сукупності, як таким, які повно та всебічно характеризують особу ОСОБА_6 .
Так, по даній справі ОСОБА_6 засуджений 19.12.2014 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2016 року згідно ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення в період з 27.06.2014 року по 11.03.2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі перебуває з 27.06.2014 року. З 27.02.2015 року відбуває строк покарання в держаній установі «Полтавська виправна колонія № 64».
ОСОБА_8 дійсно відбув 2/3 призначеного покарання, але строк відбуття покарання дає право на звернення про умовне дострокове звільнення за умови, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів с воє виправлепння.
З матеріалів особової справи вбачається, що за час перебування у СІЗО м. Старобільська Луганської області характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_6 , останній за час перебування у ДУ «ПВК №64» характеризувався задовільно. Засуджений дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи, за що був один раз заохочений. Стягнень не має. На виробництві установи не працевлаштований з власних міркувань, ставлення до праці неоднозначне. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться безініціативно.
Крім того з характеристики вбачається, що адміністрація установи місця відбування покарання засудженого, не вбачає підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 , як особи, яка не довела свого виправлення.
Доводи апеляційної скарги засудженого про його позитивну характеристику заслуговують на увагу, але такі дані вказують на позитивні зміни у поведінці засудженого і є підставою для висновку, що засуджений став на шлях виправлення, а не довів своє виправлення, що є необхідною умовою для застосування умовно-дострокового звільнення.
Відсутність у засудженого ОСОБА_6 стягнень вказує на його позитивну поведінку, яка є його обов'язком, а не здобутком.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про передчасність можливості звільнення ОСОБА_6 , а тому його апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Висновки суду першої інстанції є правильними та належним чином обґрунтованими, під час судового розгляду с удом дотримані вимоги кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст.405,407,419КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 03 серпня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про умовно дострокове звільнення - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_9 . Рябішин.