Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/391/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Мумига І. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
26.11.2020 року. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником директора з виховної роботи в ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Полтавка, Компаніївського району, Кіровоградської області, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 10200 (десять тисяч двісті) грн.00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.,
за участю:
особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 11.08.2020 року, о 13:06 годині в смт. Компаніївка Кіровоградської області по вул. Вишневій, 25, керував транспортним засобом ВАЗ 210990 номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, чим виражалося різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тримтіння рук, від продуття алкотестера «Драгер» та проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, ОСОБА_1 у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22.11.2018 року № 2617-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VІІІ), відповідно до якого відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння було виключено з частин першої та третьої статті 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 ККУ.
Законом України від 17.06.2020 року № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-ІХ) внесені нові зміни до Закону № 2617-УІІІ, зокрема згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-ІХу пункті 1 Розділу І Закону № 2617-УІІІ виключено підпункт 4, який, запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП, виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617- УІІІвиключено підпункт 171, який, доповнивши КК України ст. 286-1, криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння.
Однак на офіційному сайті Верховної Ради України у Кодексі України про адміністративні правопорушення частина перша статті 130 КУпАП станом на 30.10.2020 викладена в редакції до 01.07.2020 року та передбачає адміністративну відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Саме така редакція статті 130 КУпАП розміщена в тексті КУпАП на офіційному веб-сайті Верховної Ради України із зазначенням, що ця редакція є чинною: «поточна редакція від 13.08.2020 р.».
У зв'язку з цим суд бере до уваги положення Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 р. № 1861-VІ (з подальшими змінами, у тому числі внесеними Законом України від 16.01.2020 р. № 469-ІХ «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України»), зокрема, про те, що Апарат Верховної Ради забезпечує ведення бази даних нормативно-правової інформації «Законодавство України», що містить, у тому числі, еталонні електронні тексти оригіналів прийнятих Верховною Радою актів (частина п'ята статті 7 цього Регламенту). Статтею 140 «Справа закону» Регламенту Верховної Ради України визначено, що після набрання чинності законом Апарат Верховної Ради разом з відповідним головним комітетом веде справу закону в електронній та паперовій формах, яка містить серед іншого прийнятий текст закону в паперовій формі та його копію в електронній формі, а також документи, відповідні остаточні редакції тексту закону, пов'язані із зміною, втратою чинності законом (пункти 1, 5 частини першої статті 140 Регламенту).
У порушення вимог ст.256 КУпАП суть правопорушення, зазначена в протоколі від 11.08.2020, не відповідає диспозиції, визначеній ч.1 ст. 130 КУпАП, яка станом на момент складання протоколу (11.08.2020 року) та на час розгляду справи в районному суді (30.10.2020 року) викладена в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, ( ОСОБА_1 ), кваліфікація його дій за частиною першою статті 130 КУпАП та викладена суть вчиненого правопорушення не відповідає диспозиції наведеній нормі КУпАП за станом на тепер.
Таким чином, апелянт вважає, що оскільки скасовано акт, який встановлює адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані у повному обсязі.
Висновок судді районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 109115 від 11.08.2020 року згідно якого 11.08.2020 року, о 13:06 годині в смт. Компаніївка Кіровоградської області по вул. Вишневій, 25, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210990 номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, чим виражалося різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тримтіння рук, від продуття алкотестера «Драгер» та проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків. чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч 1 ст. 130 КУпАП;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких, ОСОБА_1 у їх присутності відмовився на вимогу поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров'я;
-відеозаписами події, на яких зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його відмова від проходження від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, а тому висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи.
З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
При цьому, ОСОБА_1 , будь яких інших доказів, які-б могли вплинути на правильність прийнятого районним судом рішення не надав. Зокрема, в ході апеляційного розгляду доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції щодо визнання його винним за ч.1 ст. 130 КУпАП, скаржник суду не наводив.
Доводи апелянта про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з тим, що оскільки скасовано акт, який встановлює адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, та відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння, виключено з ч.1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій.
Однак, відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Тобто, Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року по суті повернуто у попереднє положення диспозицію ст. 130 КУпАП, яка існувала на момент набрання чинності Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, отже, суд застосовує чинну редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, тобто редакцію вказаної частини статті, яка є ідентичною як на день вчинення правопорушення так і на день розгляду справи.
Тому, доводи ОСОБА_1 щодо скасування постанови судді та закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 247 КУпАП, задоволенню не підлягають.
Таким чином вважаю, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею районного суду вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
З врахуванням вищевикладеного, та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко