Житомирський апеляційний суд
Справа №288/1418/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.121 КК України Доповідач ОСОБА_2
23 листопада 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2017 року за № 12017060270000378 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 03.09.2020 року,
щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, жительки АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 вирок суду просить скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутності в діях ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Зазначає, що вирок суду є незаконним, необгрунтованим, та винесеним з порушенням норм КПК України. Вказує на те, що досудове розлідування у вказаній справі проведено однобічно, з обвинувальним ухилом. Посилається на те, що судовий розгляд проведено не об'єктивно і неповно, а висновки суду, які викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на недостатньо досліджених доказах. Зазначає, що зібраними по кримінальному провадженню доказами не доведена вина її підзахисної у вчиненні злочину за який її засуджено.Вказує на те, що під час проведення слідчого експеременту за участю ОСОБА_7 не встановлено механізм заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.Посилається на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зазначає про те, що протокол проведення слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_7 є неналежним доказом, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст.104, 107 КПК України, а саме : не вказаний технічний засіб фіксації, не зазначено носій інформації, до протоколу додано копію відеозапису DVD. Крім того, вказує на те, що під час слідчого експерименту слідчим було запропоновано ОСОБА_7 прикласти ніж до місця де у ОСОБА_9 була рана, а тому механізм нанесення тілесного ушкодження слідчим експериментом не встановлено. Вказує на те, що суд неправильно послався у вироку як на доказ вини її підзахисної на протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 07.10.2017 року.
Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 03.09.2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_7 не обирався.
Строк відбуття покарання обвинуваченій визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Як визнав суд, 06 жовтня 2017 року, близько 15 години 30 хвилин, у житловому будинку, що по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочався словесний конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
У ході даного конфлікту, ОСОБА_9 покинув будинок та вийшов на територію домогосподарства. В цей час, ОСОБА_7 вирішила зупинити свого чоловіка ОСОБА_9 , який направлявся в бік виходу з домогосподарства та повернути його додому. З цією метою, реалізуючи свій задум, ОСОБА_7 взяла на кухні ніж з руків'ям чорного кольору, щоб залякати ОСОБА_9 вважаючи, що за наявності ножа у її руках ОСОБА_9 не буде здійснювати до ОСОБА_7 будь - які фізичні посягання.
В подальшому, ОСОБА_7 почала наздоганяти ОСОБА_9 та просити повернутися до будинку, на що ОСОБА_9 її проігнорував та відштовхнув, а ОСОБА_7 тримаючи в руці ніж, впала на землю на правий бік, поблизу воріт на території їх домогосподарства, а ОСОБА_9 не наносячи будь - яких ударів, схопив правою рукою ОСОБА_7 за шию, лівою за волосся, декілька разів, шарпнувши її до землі, не контактуючи її з поверхнею. В цей час, у ОСОБА_7 раптово виник умисел на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, маючи можливість уникнути сутички з ОСОБА_9 , перебуваючи на землі тримаючи в правій руці ніж, розвертаючись, умисно нанесла один удар ножем нижче коліна правої ноги ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження по передньо - зовнішній поверхні правої гомілки в верхній третині, в косо - вертикальному положенні веретеноподібної форми рана верхній кінець якої загострений, нижній заокруглений, з відносно рівними краями в просвіті яких зяють м'які тканини гомілки; ранений канал починаючи від ушкодження на зовнішній поверхні правої гомілки прямує крізь товщу м'язів, минаючи між велико - та малогомілковими кістками в верхній третині з ушкодженням малогомілкової артерії та повним розсіченням підколінної артерії доходячи до м'яза довгого згинача пальців, де слід губиться. Дані тілесні ушкодження маючу ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 .
Смерть ОСОБА_9 настала від колото - різаного поранення правої гомілки, що супроводжувалося ушкодженнями малогомілкової та підколінної артерії та ускладнилося масивною зовнішньою крововтратою.
Заслухавши доповідача, захисника та обвинувачену, які просили задовольнити подану захисником апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляца скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину, є обґрунтованими.
Викладені в апеляційній скарзі доводи захисника про те, що досудове слідство і судовий розгляд у кримінальному провадженні проведені не об'єктивно і неповно, а висновки суду, які викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на недостатньо досліджених і недопустимих доказах, є безпідставними.
Як встановлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки про доведеність вини ОСОБА_7 у злочині, передбаченому ст. 121 ч.2 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами.
Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_10 , про те, що 06 жовтня 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виникла сварка, а за тим і бійка, під час якої останній наніс обвинуваченій удари по різних частинах тіла. За тим, вона побачила що її дочка лежить під воротами, а ОСОБА_9 сидить на дивані в крові.
Показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 свідчать про те, що 06 жовтня 2017 року під час їхнього чергування, надійшов виклик до диспетчера швидкої медичної допомоги Попільнянської ЦРЛ про те, що необхідно їхати в село Андрушки, Попільнянського району до чоловіка з тілесними ушкодженнями. Коли вони приїхали, то побачили в чоловіка, який сидів на дивані біля будинку, різану рану на нозі, було багато крові і його забрали до лікарні.
З показань потерпілого ОСОБА_13 видно, що 06 жовтня 2017 року йому зателефонували родичі з смт. Попільня та повідомили, що його син ОСОБА_9 загинув.
Під час проведення слідчого експеременту, за участю підозрюваної ОСОБА_7 від 07 жовтня 2017 року, остання розповіла та показала обставини, які відбувалися біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , та як вона нанесла удар ножем нижче коліна правої ноги ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.
При огляді місця події домогосподарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , від 06 жовтня 2017 року, було виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору, зіскоби речовини бурого кольору з ґрунту, ніж, два рушники, покривало, куртка.
Під час огляду трупа ОСОБА_9 , в приміщенні моргу було вилучено: змиви з лівої та правої рук, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук, джинси синього кольору, футболка, светр, шкарпетки, та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 889 від 10.11.2017 року, у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: по передньо-зовнішній поверхні правої гомілки в верхній третині, в косо-вертикальному положенні веретеноподібної форми рана верхній кінець якої загострений, нижній заокруглений, з відносно рівними краями в просвіті яких зяють м'які тканини гомілки; раневий канал починаючи від ушкодження по зовнішній поверхні правої гомілки прямує крізь товщу м'язів, минаючи між велико- та малогомілковими кістками в верхній третині з ушкодженням малогомілкової артерії та повним розсіченням підколінної артерії доходячи до м'яза довгого згинача пальців де слід губиться. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, виникли від одноразової дотичної та проникаючої дії гострого предмету, який має гострий ріжучий край, в термін до 1 години до часу наступлення смерті. Група дрібноточкових саден по тильній поверхні лівої кисті, які утворились в межах доби до часу настання смерті, від дії тупого(их) твердого(их) предмета(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею та відносяться до категорії легких і не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю. Будь-яких тілесних ушкоджень характерних для отримання в результаті нанесення ударів руками, ногами не виявлено. Під час нанесення постраждалому тілесних ушкоджень він міг знаходитись в будь-якій позі та взаєморозташуванні з напарником доступними для отримання ушкоджень. Після отримання тілесних ушкоджень постраждалий міг здійснювати будь-які дії. Життя постраждалому можливо було врятувати при наданні йому своєчасної, кваліфікованої медичної допомоги. Будь-яких ознак самооборони та опору на трупі не виявлено. Смерть ОСОБА_14 настала від колото-різаного поранення правої гомілки, що супроводжувалось ушкодженнями малогомілкової та підколінної артерії та ускладнилось масивною зовнішньою крововтратою. Враховуючи ступінь розвитку трупних змін на час розтину (трупне заклякання добре виражене, трупні плями при натисканні на них бліднуть та відновлюють свій колір протягом 26 хв.) можна вважати, що смерть ОСОБА_9 настала в межах доби до часу розтину трупа в морзі, (згідно даних по Н.П.Туровцю. 1962). При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий алкоголь в концентрації 1,15%, що в живих осіб відповідає легкому алкогольному сп'янінню. Під час дослідження були виявлені патоморфологічні зміни з боку внутрішніх органів які свідчать про наявність органічних захворювань у постраждалого міокардіодистрофія, світлоклітинна аденома наднирника. Дані захворювання в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не знаходяться.
Винність ОСОБА_7 у вчинені вищевказаного злочину стверджується і іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами, які зазначені у вироку суду.
Таким чином, доводи апелянта про те, що зібраними по кримінальному провадженні доказами не доведена вина її підзахисної у вчиненні злочину за який її засуджено, колегія суддів вважає безпідставними.
Суд дав належну оцінку зібраним по кримінальному провадженні доказам і прийшов до правильного висновку, що саме від удару ножем нижче коліна правої ноги ОСОБА_9 , який нанесла потерпілому обвинувачена, наступила смерть ОСОБА_9 , а тому доводи апеляційної скарги захисника про те, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_9 локалізувались в місці доступному для самоушкодження, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що протокол проведення слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_7 є неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.104, 107 КПК України, а саме: не вказаний технічний засіб фіксації, не зазначено носій інформації, до протоколу додано копію відеозапису DVD, колегія суддів вважає безпідставними. Як встановлено з матеріалів справи, а саме - протоколу проведення слідчого експеременту, за участю підозрюваної ОСОБА_7 від 07 жовтня 2017 року, вказана слідча дія зафіксована на відео за допомогою відеокамери canon sx 410 is, а оригінал диску відеозапису долучено до протоколу слідчої дії.
Колегія суддів вважає що, незазначення у протоколі слідчого експеременту осіб, які були присутні під час проведення вказаної слідчої дії, зокрема, секретаря Андрушківської сільської ради та заступника началька поліції, не є підставою для визнання недопустимим протоколу проведення слідчого експеременту, про що зазначає в апеляційній скарзі захисник.
Посилання апелянта про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, судом розглядалось клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору і було відмовлено у задоволенні даного клопотання.
Дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України судом кваліфіковані правильно, а призначене їй покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд безпідставно прийняв як доказ вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину - протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 07.10.2017 року.
Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
Таким чином, зважаючи на порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів виключає з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України на протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 07.10.2017 року.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 03.09.2020 року, щодо ОСОБА_7 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду, як на доказ вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину на протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 07.10.2017 року.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: