Житомирський апеляційний суд
Справа №287/515/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
23 листопада 2020 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12020060260000095 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України повернуто прокурору,-
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та направити справу до Олевського районного суду Житомирської області для затвердження угоди про визнання винуватості. Вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Зазначає, що приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції не врахував, що прокурором разом з обвинувальним актом було направлено до суду Угоду про визнання винуватості ОСОБА_7 , яка було до нього приєднана відповідно до вимог ст.474 КПК України. Тому вважає, що суд в ході проведення підготовчого судового засідання мав розглянути Угоду про визнання винуватості, як того вимагають ст.ст. 314, 474 КПК України, а не вирішувати питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду.
В ухвалі суду зазначено, що до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12020060260000095 від 17.03.2020 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.
Водночас, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України згідно ч.2 ст. 12 КПК України (чинної станом на 01.07.2020 року) є кримінальним проступком.
Відповідно до п.5 ч.4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року, чинного на час розгляду наведеного кримінального провадження, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність повернення зазначеного обвинувального акту прокурору.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 30.03.2020 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020060260000095 від 17.03.2020 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України (а.п. 6).
До вказаного обвинувального акту, відповідно до вимог ст. 474 КПК України, була приєднана Угода про визнання ОСОБА_7 винуватості.
Згідно ч.1 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Разом з тим, суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, зазначив, що відповідно до п.5 ч.4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року, чинного на час розгляду наведеного кримінального провадження, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
Проте, поза увагою суду залишилось те, що даний обвинувальний акт був направлений прокурором разом із угодою про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
З наведеної норми закону вбачається, що під час проведення підготовчого судового засідання суд зобов'язаний, у першу чергу, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди, якщо така угода надійшла разом із обвинувальним актом.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання щодо затвердження угоди, яка надійшла із обвинувальним актом, або відмови у її затвердженні, під час проведення підготовчого судового засідання, відповідно до вимог ч.2 ст. 474 КПК України.
Застосування в даному випадку п.5 ч.4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року, є передчасним та порушує норми процесуального права, що свідчить про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вимога апеляційної скарги про направлення справи до місцевого суду для затвердження угоди про визнання винуватості не ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону, оскільки дана угода про визнання винуватості не була предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суду слід виконати вимоги п.1 ч.3 ст. 314 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 412 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020060260000095 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: