Справа № 132/1740/20
Провадження №1-кп/132/184/20
Вирок
Іменем України
26.11.2020р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020160000171 від 23.04.2020р., за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сальник Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, офіційно неодруженого, непрацевлаштованого, судимого 24.10.2019р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком в 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_6 - будучи судимим 24.10.2019р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, та звільненим на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, із іспитовим строком в 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний злочин за наступних обставин. Так, 13.04.2020р. близько 13год.00хв. перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи повторно, з полиці шафи, яка знаходилась в кімнаті вказаного будинку, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «MEIZU» моделі «M710H 16GB», вартість якого відповідно до висновка експерта № 360 від 14.05.2020р. становить 1216,33грн., та який належить ОСОБА_7 . Вподальшому вказаним мобільним телефоном ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд, заподіявши своїми умисними, протиправними діями, потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1216,33грн.
Обвинувачений ОСОБА_8 , в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та пояснив, що дійсно 13.04.2020р. перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , з полиці шафи, яка знаходилась в кімнаті будинку АДРЕСА_2 , вчинив крадіжку мобільного телефону, який належав ОСОБА_7 , який вподальшому продав ОСОБА_9 , а виручені за нього грошові витратив на свій розсуд.
Потерпіла ОСОБА_7 , будучи неодноразово належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, із заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталась.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, правильно кваліфіковані.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 КК України, віднесено до нетяжкого злочину, раніше судимий 24.10.2019р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, із іспитовим строком в 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, під час якого вчинив новий умисний злочин, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, офіційно неодружений, непрацевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає, є щире каяття. Обставиною, що обтяжує його покарання, є рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказаний злочин, а саме за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 24.10.2019р., та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме мобільний телефон марки «MEIZU» моделі «M710H 16GB», який згідно постанови слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 18.05.2020р., переданий на відповідальне зберігання до Камери зберігання речових доказів Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, необхідно повернути законному власнику (володільцю).
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 20.05.2020р. у справі № 132/1476/20, на майно, яке було вилучене в ході розслідування даного кримінального провадження № 12020020160000171 від 23.04.2020р., а саме на мобільний телефон марки «MEIZU» моделі «M710H 16GB», який згідно постанови слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 18.05.2020р. визнано речовим доказом, був накладений арешт.
У зв'язку з тим, що за вироком до ОСОБА_8 не застосовується спеціальна конфіскація та йому не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 20.05.2020р. у справі № 132/1476/20.
Відповідно до частини 4 статті 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно частини 2 статті 124 КПК України та роз'яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 14.05.2020р. № 360 у розмірі 653грн.80коп., підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлявся.
Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.
Оскільки фактичне виконання судового рішення, яким особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, починається з моменту затримання особи на виконання вироку суду, а тому в резолютивній частині вироку необхідно вказати, що початок строку відбування покарання необхідно рахувати з моменту затримання особи на виконання вироку.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирати.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2019 року, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 на виконання вироку суду.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирати.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме мобільний телефон марки «MEIZU» моделі «M710H 16GB», який згідно постанови слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 18.05.2020р., переданий на відповідальне зберігання до Камери зберігання речових доказів Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, повернути законному власнику (володільцю).
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 14.05.2020р. № 360 у розмірі 653грн.80коп.
Скасувати арешт на майно, яке було вилучене в ході розслідування даного кримінального провадження № 12020020160000171 від 23.04.2020р., а саме на мобільний телефон марки «MEIZU» моделі «M710H 16GB», який згідно постанови слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 18.05.2020р., накладене ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 20.05.2020р. у справі № 132/1476/20.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Суддя