Справа № 354/823/20
Провадження № 3/354/566/20
25 листопада 2020 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючої судді Ваврійчук Т.Л., за участю секретаря судового засідання Коцюбович Л.Л., захисника Куцого О.С., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління держпраці у Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, приватного підприємця, жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Управлінням держпраці у Івано-Франківській області 09.09.2020 року направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №ІФ 11170/1679/АВ/П/ПТ від 28.08.2020 року, в ході проведеного Управлінням Держпраці у Івано-Франківській області в період з 26.08.2020 року по 28.08.2020 року інспекційного відвідування(невиїзного інспектування) ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, урочище Вишні, 164, готель «Єлена» виявлено порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року, а саме: ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск працівників до роботи без укладеного трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Зокрема 26.08.2020 року о 15 год.50 хв. під час інспекційного відвідування за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в готелі «Єлена» на робочому місці знаходились адміністратор ОСОБА_2 та покоївка ОСОБА_3 , які у своїх поясненнях вказали, що працюють у ФОП ОСОБА_1 з 01.08.2020 року, з режимом роботи з 08.00 год. до 17.00 год., без укладення трудового договору, заробітна плата становить на рівні мінімальної та виплачується два рази на місяць. В ході інспекційного відвідування із вказаними працівниками було укладено трудові договори та надано підтверджуючі документи.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Куций О.С. зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази винуватості ФОП ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. У своїх поясненнях ОСОБА_1 вказала, що 26.08.2020 року нею було прийнято на роботу двох найманих працівників- адміністратора ОСОБА_2 та покоївку ОСОБА_3 із якими того ж дня були укладені трудові договори, видано наказ про прийняття їх на роботу та направлено відповідне повідомлення до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 . 26.08.2020 року у готель повинна була заселитись група осіб, попередньо у ОСОБА_1 була досягнута домовленість із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які раніше працювали у неї, про те, що останні у разі заселення відвідувачів у готель мають з'явитися на роботу. ФОП ОСОБА_1 дійсно домовлялась із вказаними особами про те, що вони почнуть працювати з 01.08.2020 року, однак група відвідувачів, яка мала заселитись у готель, перенесла візит на 26.08.2020 року, а тому саме 26.08.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приступили до фактичного виконання своїх посадових обов'язків і в кінці того ж дня вони були офіційно прийняті на роботу. Адміністратор ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_1 на протязі останніх п'яти років і постійно була належно оформлена на роботу. Просить врахувати те, що під час інспекційного відвідування працівники Управління держпраці не вимагали ніяких документів, бесіду вели з власником готелю-чоловіком ФОП ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 написали аналогічні, за вказівкою працівників Управління держпраці. Будь-яких доказів того, що дані особи здійснювали трудову діяльність у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », починаючи з 01.08.2020 року матеріали справи не містять. Із врахуванням вищенаведеного просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а в разі якщо суд прийде до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, просить закрити провадження у справі на підставі ст..22 КУпАП за малозначністю вчиненого, зважаючи на те, що 26.08.2020 року ФОП ОСОБА_1 були оформлені трудові договори із найманими працівниками, остання не заперечувала факт прийняття на роботу двох найманих працівників, що свідчить про те, що вона не мала наміру використовувати найману працю без оформлення працівників, відповідно до вимог КЗпП України.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку про те, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом,забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа)зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015 року встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.08.2020 року, в яких останні вказали, що з 01.08.2020 року працюють у ФОП ОСОБА_1 на посаді адміністратора та покоївки без укладення трудового договору. Однак, дані пояснення не підтверджені та не зафіксовані засобами відеофіксації.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснила, що вона домовилась із ФОП ОСОБА_1 про роботу адміністратором у готелі «Єлена» в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та попередньо мала приступити до роботи з 01.08.2020 року по потребі, після виклику на роботу. Оскільки відвідувачі у готель 01.08.2020 року не заселились, її на роботу не викликали, а прибула вона у готель лише 26.08.2020 року, коли мала заселитись група туристів. Їй подзвонила ОСОБА_1 та повідомила, що 26.08.2020 року будуть заселятись відвідувачі та треба з'явитись на роботу. Коли вона приїхала у готель, ОСОБА_1 сказала що на протязі дня потрібно буде підписати трудовий договір, наказ про прийняття на роботу був вже готовий, а до кінця дня вони підписали трудовий договір. Також того дня у готелі була перевірка з Управління держпраці, працівники управління зафіксували присутність на роботі її та ОСОБА_3 .. Підтвердила, що згідно попередньої домовленості вони мали приступити до виконання трудових обов'язків з 01.08.2020 року, однак фактичний вихід на роботу відбувся лише 26.08.2020 року і оплату праці їй було здійснено, починаючи з 26.08.2020 року. Вказала, що під час відібрання пояснень ОСОБА_1 була відсутня. Свої пояснення вона написала за вказівкою працівників Управління держпраці, які проводили перевірку. Також зазначила, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 не один рік, і у неї ніколи не було зауважень до останньої щодо оформлення на роботу, оскільки трудовий договір із нею завжди належно укладався.
Судом вживалися заходи щодо виклику у судове засідання ОСОБА_3 , однак остання у судове засідання не з'явилася, не повідомивши причин неявки, а тому, зважаючи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі № 560/751/17 наявні у матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_3 від 26.08.2020 року не можуть бути прийняті судом до уваги в якості належних та достатніх доказів вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення.
Додані до акту інспектування фотоматеріали не підтверджують наявність між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудових відносин, оскільки на останніх не зафіксовано факт виконання даними особами будь-якої трудової діяльності, дані фотоматеріали не містять вказівки на те, де була проведена фіксація порушення, відомостей про систематичність та/чи постійність виконання певної трудової функції/трудових обов'язків працівником, не підтверджують наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремого робочого місця та/чи отримання ними заробітної (чи будь-якої іншої) оплати/винагороди від роботодавця за виконану по договору роботу/послугу.
Зазначені фотоматеріали на яких зафіксовано двох осіб жіночої статі під час написання письмових пояснень не фіксують жодної обставини щодо виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яких робіт, у тому числі за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме у готелі «Єлена», а також дати та часу їх здійснення.
Натомість, з долучених до матеріалів справи наказів про прийняття на роботу, трудових договорів від 26.08.2020 року вбачаться, що ФОП ОСОБА_1 в установленому законом порядку здійснено 26.08.2020 року прийняття на роботу найманих працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладено із ними відповідні трудові договори та того ж дня направлено повідомлення про прийняття на роботу вказаних осіб у ГУ ДПС в Івано-Франківській області, тобто виконано всі вимоги трудового законодавства.
Таким чином, доказів, які б підтверджували те, що ФОП ОСОБА_1 допущено працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у матеріалах справи відсутні та належним чином не зафіксовані.
Частиною другою ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ФОП ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя: Т. Л. Ваврійчук