Справа № 347/1622/20
Провадження № 2/347/641/20
26 листопада 2020 року Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Терлюжак Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,
10.09.2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» (далі - ТзОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 року. Позов обґрунтований тим, що відповідно до підписаного договору №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 року позичальник зобов'язувався: повернути наданий йому кредит у розмірі 5 000 гривень, здійснювати погашення кредиту та процентів єдиним платежем в розмірі 903,53 гривні, відповідно до Графіку внесків за кредитним договором, в тому числі сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 17% за кожні 30 днів користування (206,83 % річних). Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 10 січня 2020 року. Одержання коштів Позичальником також підтверджується Видатковим касовим ордером від 19 липня 2018 року. Позичальник не виконував умови Договору, не сплачував проценти та не погашав кредит. Востаннє погашення кредиту здійснювалось ще в травні 2019 року. Оскільки кредит майже не погашався, сума неповерненого тіла кредиту складає 5000 гривень.
Відповідач грубо порушив графік погашення кредиту, який передбачав поступове зменшення заборгованості за тілом кредиту та відповідне зменшення сум нарахованих на залишок кредиту процентів. Згідно умов Договору, а також положень Правил надання фінансових послуг ТОВ «Вендор-Фінанс» від 31 січня 2018 року, проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту позичальнику (не включаючи цей день) до дати повного погашення (включаючи цей день).
Відповідно, розмір нарахованих процентів відрізняється від прогнозованого їх розміру який зазначено в графіку на момент укладення Договору. Заборгованість по процентах нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, станом на 01 березня 2020 року складає 12698,27 гривні.
Також, за порушення зобов'язань, згідно п. 4.2. Договору, нараховано штрафні санкції у вигляді 50 гривень. штрафу за кожен випадок порушення умов договору. Таким чином, заборгованість по штрафним санкціям складає 400 гривень.
Всього заборгованість Позичальника станом на 01 серпня 2020 року складає 18 098,27 гривні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій до суду заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Відзив не подавав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
На підставі Договору про надання фінансового кредиту №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 року, який підписаний сторонами, між ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого Позичальник зобов'язувався: повернути наданий йому кредит у розмірі 5 000 гривень, здійснювати погашення кредиту та процентів єдиним платежем в розмірі 903,53 гривні, відповідно до Графіку внесків за кредитним договором, в т.ч. сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 17% за кожні 30 днів користування (206,83 % річних) (а.с.3-4). Отримання коштів Позичальником підтверджується Видатковим касовим ордером від 19 липня 2018 року (а.с.5). Той факт, що погашення кредиту здійснювалось ще в травні 2019 року підтверджується розрахунком заборгованості по клієнту ОСОБА_1 (а.с.9). Відповідно до п. 3.4.3. Відповідач підтвердив зобов'язання своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання за цим договором і не пізніше терміну| про який вказано в п. 1.5 та п .2 .2, повернути отримані кредитні кошти разом із зарахованими процентами, а також сплачувати штрафні санкції, якщо такі будуть мати місце, про що свідчить підпис відповідача у договорі (а.с.4). На підтвердження заявлених позовних вимог ТзОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» надало копію договору про надання фінансового кредиту №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 року, який підписаний сторонами (а.с.9); копію паспорта та ІПН відповідача ОСОБА_1 (а.с.6-7), копію повідомлення-претензії директора ТОВ «ВНЕДОР-ФІНАНС» від 02.09.2020 року вих. №184 (зворотна сторона а.с.8).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Фінансова установа, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам за несвоєчасну сплату кредиту.
Судом встановлено, що відповідач фактично отримав кошти від позивача, підтверджується видатковим касовим ордером та Розрахунком заборгованості за договором №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 року, укладений між сторонами кредитний договір №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 року, підписаний сторонами, містить кінцевий строк повернення кредиту - до 10 січня 2020 року включно.
Пунктом 4.1 Договору про надання фінансового кредиту, укладеного між сторонами, передбачено відповідальність позичальника за несвоєчасну сплату ним «єдиного платежу» більше, ніж 1 день від дати, вказаної у Графіку внесків за кредитним договором, у вигляді штрафу у розмірі 50 гривень за кожен факт порушення умов договору.
Відповідно до наданого банком розрахунку станом на 01.08.2020 року (а.с.9) сума заборгованості відповідача по кредитному договору від 19.07.2018 року становить 18098,27 гривень, в тому числі: 5000 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 12698,27 гривень - заборгованість по нарахованих відсотках, 400 гривень - штрафу.
Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором від 19.07.2018 року, в загальному розмірі 18098,27 гривень.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 526, 550, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 128, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання по АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №ІФ01-00544 від 19 липня 2018 рокустаном на 01.08.2020 року в сумі 18098 (вісімнадцять тисяч дев'яносто вісім гривень) 27 копійокта судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Д.С. Драч