справа № 379/1007/20
провадження №: 2-з/752/365/20
Іменем України
05.10.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Таращанського районного суду Київської області із позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 08.09.2020 року справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва. У жовтні 2020 року вищезазначена цивільна справа надійшла на адресу Голосіївського районного суду м. Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2020 відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом із поданням позовної заяви, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 25 вересня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 6207, про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 25938,52 грн.
Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що приватним виконавцем Павелків Т.Л. від 04.11.2019 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису №6207, виданого 25.09.2019 про стягнення з ОСОБА_1 25938,52 грн.
Представник позивача зазначає, що 27.01.2020 приватним виконавцем Павелків Т.Л. постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках позивача, та визначено перелік банків. Одним із рахунків, які арештовані є зарплатний рахунок позивача з розміщеною на ньому заробітною платою, отриманою в процесі реалізації останнім свого права на працю, передбаченого Конституцією України.
Разом з цим, представник позивача зазначає, що заборгованість є спірною, тому вживаються заходи процесуального характеру з метою її оскарження, та постає необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову у виді зупинення виконання виконавчого напису приватного нотаріусу КМНО Незнайко Є.В., у зв'язку з чим змушений звернутися до суду із вказаною заявою про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Однак, в порушення вказаних процесуальних норм та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником не зазначено про існування об'єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем вчинено виконавчий напис від 25.09.2019 за №6207 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» суми заборгованості за кредитним договором № 102753400 від 22.12.2012 за період з 23 грудня 2017 року по 22 січня 2018 року в розмірі 25938,52 гривень.
Разом з цим, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною видано постанову від 04.11.2019 про відкриття виконавчого провадження №60480535 на підставі виконавчого напису №6207 виданий 25.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною видано постанову від 27.01.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №60480535.
Тому як вбачається із матеріалів заяви, позивачем не наведено будь-яких підстав в силу ч. 2 ст. 149 ЦПК України, які б давали суду право забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.
Крім того, вимоги заяви про забезпечення позову та позовні вимоги є не співмірними, оскільки у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, передбачатиме фактично задоволення позовних вимог тимчасового характеру.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур