Справа № 727/6715/20
Провадження № 2/727/1426/20
25 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Кицинюка С.В.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача: Житлово-будівельний кооператив №39 про захист прав споживача шляхом розірвання договору, стягнення заборгованості та моральної шкоди , -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача: Житлово-будівельний кооператив №39 про захист прав споживача шляхом розірвання договору, стягнення заборгованості та моральної шкоди.
Посилалася на те, що 28.11.2017 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір підряду № 281117/31. Відповідно до умов договору, відповідач, як виконавець за договором, зобов'язався надати їй послуги щодо оформлення дозволу на відключення від центральної системи опалення, виготовлення проектної документації з газифікації та монтажу внутрішньо-квартирної системи газопостачання в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .
Під час укладення договору на виконання п.6.1 договору, позивач передала відповідачу в якості авансу грошові кошти у національній валюті в розмірі еквівалентним 800 доларів США та 12.12.2017 року 400 доларів США, а всього 1200 доларів США.
Тобто, вона вжила усіх необхідних заходів для виконання договору, але ОСОБА_3 не приступив до виконання робіт за договором, хоча зобов'язався їх виконати протягом вісімдесяти робочих днів. На даний час відповідач роботи за договором не виконав та акт здавання-приймання робіт не оформив.
На її неодноразові вимоги про повернення коштів у повному розмірі згідно п.11 Договору, відповідач 16.10.2018 року повернув їй грошові кошти в сумі 200 доларів США. Решту коштів одержаних за договором у сумі 1000 доларів США ОСОБА_3 зобов'язався повернути протягом листопада 2018 року, однак не повернув.
27.09.2019 року на юридичну адресу відповідача було надіслано претензію про повернення коштів, на яку останній не відреагував.
Тому вважає, що відповідачем були порушені істотні умови договору надання послуг №281117/31 від 28.11.2017 року, а саме: не було виконано роботи щодо оформлення дозволу на відключення від центральної системи опалення квартири АДРЕСА_3 .
Також позивач вказувала на те, що такими діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона постійно намагалася домовитися з ОСОБА_3 про повернення коштів, які були необхідні їй на лікування та операційне втручання, та зрештою змушена була зичити кошти на власне лікування.
Просила договір підряду №281117/31 від 28.11.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 - розірвати. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , сплачені за договором підряду №281117/31 від 28.11.2017 року кошти у сумі еквівалентній 1000 доларів США в національній валюті по курсу НБУ на день подання позову, що становить 27600 гривень.
Також просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 9284 грн. 60 коп.
Ухвалою суду від 12.08.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем ОСОБА_3 відзиву на позов подано не було.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала. У подальшому у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Представник третьої особи також у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 28.11.2017 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір підряду №281117/31 (а.с.7).
У розділі третьому Договору сторони погодили, що предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим Договором) є отримання дозволу на відключення від централізованої системи опалення, отримання погодженої проектної документації з газифікації квартири, монтаж системи газопостачання з встановленням газового лічильника, здача в експлуатацію змонтованої системи газопостачання в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_4 . Якість предмета підряду повинна відповідати вимогам ДБН, СНП та іншим державним нормативно-правовим актам і документам.
Роботи виконуються з матеріалів, придбаних виконавцем за винятком тих матеріалів, які за умовами цього договору надав замовник (п.4.1 Договору).
Вартість та витрати щодо виконання робіт складають еквівалент 800 доларів США в національній валюті по курсу НБУ на день розрахунку (п.5.1 Договору). Так, у розділі шостому Договору сторони визначили, що протягом двох днів з моменту підписання цього Договору - сплачується аванс у розмірі еквівалент восьмисот доларів США в національній валюті по курсу НБУ на день розрахунку; до 24.12.2017 року платіж у розмірі еквівалент 400 доларів США в національній валюті по курсу НБУ на день розрахунку. Вид розрахунків: готівковий.
Виконавець зобов'язався розпочати виконання робіт протягом трьох днів з моменту надання замовником авансового платежу та зобов'язався виконувати роботу протягом 80 робочих днів з правом дострокового виконання (Розділ 7 Договору).
Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт. У термін до двох днів після підписання акту виконаних робіт виконавець зобов'язаний надати замовнику залишки матеріалів, звіт про використання матеріалу (п.9.1,п.9.2 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 15 березня 2018 року. Договір може бути пролонгований за згодою сторін (Розділ 10 Договору).
За порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує завдані цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством (п.11.1, п.11.2 Договору).
На виконання умов Договору, ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 кошти у сумі еквівалентній 400 та 600 доларів США. Зазначені обставини підтверджуються квитанціями до прибуткового касового ордера №84 від 28.11.2017 року та №93 від 12.12.2017 року.
Таким чином, спір між сторонами виник у зв'язку з укладеним договором підряду, правовідносини по виконанню якого детально врегульовані нормами Цивільного кодексу України, зокрема: положеннями глави 61 "Підряд" та 63 "Послуги" Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст.6, ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Кодексу).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 Кодексу).
Статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 Кодексу).
Таким чином, істотними умовами договору підряду є його предмет, строк та ціна.
Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду визначені ст.872 ЦК України.
Так, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовленні іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків.
За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У силу вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору, яке визначається наслідком завданої шкоди однією стороною для другої сторони, яка позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору та досягнення цілі при укладенні договору.
Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значна міра, яка позбавила сторони договору того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й коли потерпіла сторона не може використати результати договору. Вирішальне значення для застосування ч.2 ст.651 ЦК України має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати сторона від виконання договору.
Як було встановлено судом, позивач звернулась до суду з позовом з тих підстав, що відповідач умови договору не виконав та не надав їй відповідні послуги, кошти одержані за договором не повернув. Відповідач будь-якими доказами зазначену обставину не спростував, зокрема акту виконаних робіт суду надано не було.
Отже, істотне порушення умов договору в даному випадку виражається в тому, що ФОП ОСОБА_3 не надав позивачу послуги, які були визначені договором підряду №281117/31, а саме: не отримав дозволу на відключення від централізованої системи опалення, отримання погодженої проектної документації з газифікації квартири, монтаж системи газопостачання з встановленням газового лічильника, здача в експлуатацію змонтованої системи газопостачання в приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_4 .
Разом із тим, суд враховує положення ст.631 ЦК України, відповідно до яких строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як було встановлено судом, сторони у п.10.1 Договору погодили, що договір діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 15.03.2018 року.
Таким чином, сторонами було чітко визначено кінцевий строк дії договору, який на момент звернення позивача до суду з позовом сплив.
Доводи ОСОБА_2 щодо пролонгації договору суд вважає необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини суду надано не було.
Натомість, у матеріалах справи наявна претензія, надіслана представником позивача до відповідача, відповідно до якої ОСОБА_3 було запропоновано протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії повернути авансовий платіж у розмірі 1200 доларів та попереджено про вирішення спору у судовому порядку, на виконання якої відповідачем було повернуто лише 200 доларів США (а.с.17).
Тому, суд вважає вимогу позивача про розірвання договору підряду №28117/31 від 28.11.2017 року зайвою та такою, що не підлягає до задоволення.
Одночасно, суд зауважує, що закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Одним із видів відповідальності за порушення умов договору, визначених ст.611 ЦК України та п.11.1 Договору, є відшкодування завданих збитків.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_3 та користь ОСОБА_2 сплачених за договором підряду від 28.11.2017 року коштів у сумі еквівалентній 1000 доларів США , що становить 27600 гривень - обґрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про стягнення відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди у розмірі 10000 гривень суд зазначає наступне:
Статтею 23 ЦК України регламентовано право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом відповідно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року, справа № 761/26293/16-ц відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання (стаття 611 ЦПК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено.
За правилами статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Однак, договір підряду №281117/31 від 28 листопада 2017 року, укладений між сторонами не містить положень щодо виплати моральної шкоди у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.
Окрім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 взагалі не виконав взяті на себе зобов'язання та не надав жодних послуг, а тому положення ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у даному випадку не можуть бути застосовані судом, оскільки будь-яких недоліків продукції виявлено не було.
Оскільки позивач не навела жодних доказів, які б свідчили про спричинення їй моральної шкоди небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, підстави для відшкодування моральної шкоди в даному випадку - відсутні.
За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу суду дійти до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо стягнення заявлених до стягнення понесених судових витрат у зв'язку одержанням правничої допомоги адвоката на користь ОСОБА_2 у розмірі 9984 грн. 60 коп. - суд зазначає таке.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано ордер, розрахунок витрат на правову допомогу, квитанцію до касового прибуткового ордеру, відповідно до якої позивачем було сплачено кошти у сумі 9984 грн. 60 коп.
Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З урахуванням зазначеного, суд зауважує, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція, платіжне доручення або інший банківський документ). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні таких витрат.
Така правова позиція, викладена у постанові Великої Палити Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16.
На підставі наведеного, з урахуванням доказів наданих на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та їх задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.115, 16, 23, 526, 610, 611, 627, 631, 846, 837, 872, 901, 907 ЦК України,ст.ст. 4, 5, 10, 18, 80-89, 137, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), яка проживає в АДРЕСА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), який перебуває в АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), яка проживає в АДРЕСА_4 , сплачені за договором підряду №281117/31 від 28.11.2017 року кошти у сумі еквівалентній 1000 доларів США в національній валюті по курсу НБУ на день подання позову, що становить 27600 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9984 грн. 60 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави понесені судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Шевченківського
районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В.