Справа № 727/8455/20
Провадження № 3/727/4503/20
26 листопада 2020 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої: АДРЕСА_1 , -
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.184 ч.1 КпАП України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії від 04.10.2020 року ГП №114456, 04.10.2020 року о 19 год. 25 хв. ОСОБА_2 у м. Чернівці по вул. Південно-Кільцева, 23 ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебувала у п'яному вигляді, чим своєю поведінкою наражала життя та здоров'я дитини на небезпеку, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КпАП України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала. Пояснила суду, що добросовісно виконує свої батьківські обов'язки і жодним чином від них не ухиляється. Зауважила, що дійсно 04.10.2020 року приїхала додому з чоловіком та малолітньою донькою з дня народження знайомих та дійсно трішки випила. Працівників поліції викликав хтось із сусідів. Коли приїхали працівники поліції вони навіть не дозволили їй відвести малолітню дитину до квартири, тому попросила сусідів, щоб віднесли дитину додому і залишили з бабусею. Також, зазначила, що працівниками поліції їй не було роз'яснення у чому саме полягає її ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків.
У судовому засіданні, також була допитана у якості свідка ОСОБА_4 , яка була очевидцем події та пояснила суду, що ОСОБА_1 та її чоловік сумлінно виконують свої батьківські обов'язки. Коли ОСОБА_1 приїхала додому 04.10.2020 року вона зустріла її у під'їзді будинку, дитина була доглянута, не плакала. ОСОБА_1 та її чоловік очікували ліфт та мали намір піти додому.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КпАП України настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КпАП України.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КпАП України встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
У даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на її ухилення від батьківських обов'язків. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї малолітньої дитини.
Окрім того, показами свідка ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов'язки, 04.10.2020 року дитина була доглянута.
Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення виноситься постанова про закриття справи. Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись статтями 7, 184, 245, 247, 256, 278, 280 КпАП України, суд,-
Провадження по справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Суддя Шевченківського
районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В.