Справа № 727/11406/17
Провадження № 2/727/25/20
25 листопада 2020 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Семенко О.В.
секретар судових засідань Семенишин І.Д.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Чернівці заяву адвоката Жар Юлії Георгіївни в інтересах позивачки ОСОБА_1 про відвід суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
На підставі розпорядження в.о.керівника апарату Шевченківського районного суду м.Чернівці Гринчак-Лукіної Р.В. №153 від 23 жовтня 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2020 року, у зв'язку із закінченням повноважень судді Кодрян Л.І., цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя передано до розгляду судді Семенко О.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2020 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Постановлено по справі провезти повторно підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.
19 листопада 2020 року адвокат позивачки ОСОБА_1 - адвокат Жар Ю.Г. спрямувала до канцелярії суду заяву про відвід судді Семенко О.В. від розгляду справи, посилаючись на те, що оскільки суддя Семенко О.В. вже розглядав цю справу у 2019 році та ухвалив залишити позов ОСОБА_2 без розгляду і враховуючи те, що така ухвала була скасована апеляційного інстанцією, суддя Семенко О.В. може бути необ'єктивним та упередженим протягом судового розгляду справи. Просила заяву про відвід судді задовольнити. Подану заяву про відвід просила розглядати у її та позивача відсутність.
Відповідач та третя особа в підготовче судове засідання не з'явились.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні судді Семенко О.В. перебувала цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, відповідно до якої просила суд: визнати за позивачем ОСОБА_1 право спільної часткової власності на Ѕ частки трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 .
Ухвалою від 11 жовтня 2018 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 - залишено без розгляду.
Рішенням від 17 жовтня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 2 704 757,00 гривень - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі в рахунок компенсації Ѕ частини вартості витрат на проведення ремонтно - будівельних робіт, на придбання будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів, які були використані з проведення ремонту в квартирі АДРЕСА_2 з урахуванням суми вартості ремонту в кімнаті та половини вартості ремонту санвузла та коридору 25 132,50 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані із розглядом справи в розмірі 40 360,00 гривень: витрати щодо перекладу документів на прізвище « ОСОБА_4 » з італійської мови на українську мову в сумі 1950,00 грн.; витрати, пов'язані із залученням експерта та проведення будівельно - технічної експертизи щодо визначення вартості трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , квартири спільного поселення № НОМЕР_1 , загальною площею 19,12 кв.м., житловою площею 12,80 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в сумі 23 560,00 грн.; витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 8 810,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 040,00 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 11 жовтня 2018 року скасовано. Справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя вирішено направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 жовтня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю скасувати. В задоволені позову в цій частині відмовлено. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 жовтня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Ѕ вартості поліпшення майна змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19315,50грн. в рахунок компенсації Ѕ вартості витрат на поліпшення майна. Розподіл судових витрат змінити. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 282,52грн. на відшкодування судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13122,49грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
25 червня 2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Кодрян Л.І. прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
25 червня 2019 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці під головуванням Кодрян Л.І. провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя зупинено до вирішення Верховним судом справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_6 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_6 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання майна особистою приватною власністю (№ 727/11406/17, провадження № 61-3412ск19) та набрання законної сили судовими рішеннями касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2020 року Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дороган Інна Григорівна, залишено без задоволення. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог про визнання майна особистою приватною власністю залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2020 року Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дороган Інна Григорівна, залишено без задоволення. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року залишено без змін.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно ст. 36 ЦПК України, « Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу».
У відповідності до вимог ст. 37 ЦПК України, «1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі».
Дослідивши обставини, наведені у заяві адвоката Жар Ю.Г. про відвід судді від розгляду даної справи, враховуючи те, що суддя брав участь та висловив свою думку у вирішенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , де предметом позову була трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , а також ця квартира є предметом спору і в даній цивільній справі, спір між тими ж сторонами, рішення в подальшому судді Семенка О.В. апеляційною інстанцією скасоване, а тому суддя Семенко О.В. немає права повторно вирішувати даний спір по суті, і суд приходить до висновку про наявність підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України.
Складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб'єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію … означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «КастіллоАльгар проти Іспанії» (CastilloAlgarv.Spain), від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вказані в заяві про відвід доводи є об'єктивно обґрунтованими, тому заява про відвід судді Семенко О.В. підлягає задоволенню, зважаючи на зовнішні прояви, з метою забезпечення відсутності будь-яких сумнівів у безсторонності суду.
Керуючись ст.ст.33, 36, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Жар Юлії Георгіївни в інтересах позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Семенко О.В. від розгляду цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - передати для проведення автоматизованого розподілу між суддями в порядку, передбаченому ст.ст.14 ч.3, 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Семенко О.В.