Єдиний унікальний номер 719/233/20
Номер провадження 1-кп/722/89/20
про застосування запобіжного заходу
26 листопада 2020 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
та обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,-
Заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до до суду з клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, вина якого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що прокурором не доведено зазначених ним у клопотанні ризиків.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що заявлене прокурором клопотання про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 та п.3 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Частинами 1 та 2 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
На підставі вивчених матеріалів судового провадження та матеріалів клопотання судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 4-х років.
У відповідності до ч.4 ст.12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , класифікується як нетяжкий злочин.
Судом також встановлено і наявність достатніх підстав вважати, що існує ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор.
Так, як вбачається із наявних в матеріалах судового провадження ухвал Сокирянського районного суду за 2019-2020 роки, у провадженні Сокирянського районного суду, окрім даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_5 перебуває також кримінальне провадження, в рамках якого він обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.1 ст.28 ст.386, ч.2 ст.296 КК України.
Із змісту вказаних ухвал суду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 ухилявся від явки до суду, у зв?язку з чим до нього неодноразово застосовувався привід в судове засідання, а також оголошувався його розшук.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які на даний час ще не допитувалися судом.
Враховуючи зазначені ризики та особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що з метою їх запобігання, є об'єктивно недостатнім застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Із урахуванням доведення наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, застосувавши відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі суду зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається в межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також наявність зазначених вище ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в сумі 42040 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 відраховувати з 16 год. 00 хв. 26 листопада 2020 року.
Датою закінчення дії ухвали суду про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити - 22 січня 2021 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. та покласти на нього наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою, в робочі дні з 09 години до 18 години;
2) не відлучатися за межі м.Новодністровськ Чернівецької області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) не виїжджати за межі м.Новодністровськ Чернівецької області до завершення судового розгляду даного кримінального провадження.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1