Справа №718/2020/20
Провадження №2/718/575/20
(повне)
19.11.2020 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді Нерушка Т.І.
секретаря - Пентелюк І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з травня 2002 року по вересень 2010 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_4 , що підстверджується свідоцтвом про народження. Реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст.126 СК України. Після припинення відносин із відповідачем вона проживає з донькою в житлі свого батька - квартирі АДРЕСА_1 , де вони й зареєстровані. З вересня 2010 року по цей час батько дитини повністю усунувся від виконання своїх обов'язків: не бере абсолютно ніякої участі в її вихованні, жодного разу з нею не бачився, не телефонував, не вітав з днем народження, коштів на утримання не надавав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12.04.2013р. у справі № 727/1982/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки в розмірі 700грн. щомісячно, однак останні не сплачуються. Заборгованість по аліментах тільки станом на 02.06.2018р. становить 33943грн.
За таких обставин була змушена порушити питання про позбавлення відповідача батьківських прав і звернулась із відповідною заявою до органу опіки та піклування. ОСОБА_2 прибув особисто на засідання комісії органу опіки та піклування і не заперечував проти позбавлення його батьківських прав, що підтверджується його письмовою заявою-згодою від 27.12.2019р. За розгляду її заяви органом прийнято Висновок від 03.02.2020р. за № 01/02-24/270, яким вважається за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , в зв'язку із тим, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Донька ОСОБА_4 навчається в 10-Б класі Чернівецькій гімназії № 4. Згідно Інформації про психологічні особливості дитини від 16.12.2019р. рівень розумового розвитку дитини відповідає віковим особливостям. Має середній рівень навчальних досягнень. В класному колективі має середній соціометричний статус, дружня, але не дуже активно приймає участь у шкільних та класних заходах, допитлива та організована. Добре розвинута зорова пам'ять, в більшості випадків спокійна, емоційно ранима, емоційні спалахи трапляються дуже рідко, часто розважлива, замріяна.
Донька перебуває на обліку в КНП «Міська дитяча поліклініка», під спостереженням лікаря-офтальмолога. За медичною допомогою в заклад охорони здоров'я звертається тільки мати ОСОБА_1 .
Відповідач повністю нехтує своїми обов'язками щодо виховання та утримання дитини, не цікавиться її життям, навчанням, здоров'ям, не вчиняє будь-яких дій, які становлять зміст батьківства, а тому наявні об'єктивні підстави для позбавлення його батьківських прав.
Тому, просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, просив розглядати справу у його відсутності, наслідки визнання позову йому відомі, про що звернувся до суду з відповідного змісту письмовою заявою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з травня 2002 року по вересень 2010 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_4 , що підстверджується свідоцтвом про народження. Реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст.126 СК України.
Після припинення відносин із відповідачем позивач ОСОБА_1 проживає з донькою ОСОБА_4 в житлі свого батька за адресою АДРЕСА_2 , де вони й зареєстровані.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12.04.2013р. у справі № 727/1982/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки в розмірі 700грн. щомісячно.
Заборгованість по аліментах станом на 01.10.2020р. становить 40188,77грн.
Висновком Органу опіки та піклування Кіцманської райдержадміністрації за № 01/02-24/270 від 03.02.2020р. визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку із тим, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як передбачено частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду встановлено, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини.
Згідно положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини та ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіни проти України" від 18.12.2008р. наголошується на тому, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про права дитини.
Також, як випливає з правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п. 95 рішення від 08.04.2004р. у справі «Хазе проти Німеччини», сам по собі той факт, що дитина може бути поміщена в більш сприятливу для її виховання середу, не виправдовує примусові заходи щодо відібрання її у біологічних батьків; потрібна наявність інших обставин, які свідчать про необхідність такого втручання у право батьків на сімейне життя разом з їхньою дитиною, яке закріплене у ст. 8 Конвенції про захист прав людини.
Відповідно до ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Як передбачено ч.2 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Права та обов'язки батьків визначені статтями 150, 151, 153-156 СК України та в сукупності декларують такі обов'язки батьків, як виховання дітей, турбота про їх фізичний розвиток, підготовка до самостійного життя, матеріальне утримання, захист прав та інтересів дитини тощо.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пленум Верховного суду України в пунктах 15 та 18 постанови № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітньої дочки, зокрема, що він свідомо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
На підставі ст.ст. 7, 19, 150, 151, 153-156, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст.14 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 8, 9 Конвенції про права дитини, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 141, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця с.Бурдей Кіцманського району Чернівецької області, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2020 року.
Суддя: Т.І.Нерушка