Справа № 716/1185/20
25.11.2020 року м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, раніше не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , 13.07.2020 року біля 11 години перебуваючи в АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту з своєю матір'ю ОСОБА_4 наніс один удар лівою рукою в її обличчя. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта № 117-Е від 16.07.2020 року завдано тілесні ушкодження у вигляді синців: в ділянці нижньої губи справа; поверхевої забійної рани по слизовій нижньої губи справа. Вказані тілесні ушкодження, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Крім цього, ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству», протягом 2020 року, систематично, неодноразово, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою приниження своєї матері ОСОБА_4 , з якою він перебуває в сімейних відносинах, тобто вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки, з особистих мотивів, маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань останньої, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, негативних переживань. А саме ОСОБА_5 , неодноразово, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи підгрунття, вчиняв по відношенню до своєї матері ОСОБА_4 дії виражені у словесних образах, висловлюванням в її алресу словами нецензурної лайки, тим самим спричинив ОСОБА_4 , емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдала шкоду її психічному здоров'ю, що виразилось у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій.
Аналогічні дії зі сторони обвинуваченого щодо потерпілої ОСОБА_4 мали місце також 02.03.2020 року, 03.03.2020 року, 10.07.2020року, 19.07.2020 року, 11.08.2020 року. Всі ці події відбувались по місцю проживання потерпілої та обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 умисно систематично вчинив психологічне насильство щодо потерпілої ОСОБА_4 , з якою він проживає та перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя останньої, скоївши кримінальне правопорушення передбачене ст.126-1 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за наведених вище обставин свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково. Показав наступне. Підтвердив, що дійсно проживає за адресою АДРЕСА_1 спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_4 . З останньою у нього періодично виникають конфліктні ситуації, в ході яких він її ображає нецензурною лайкою. Однак заперечив факт нанесення тілесних ушкоджень, зазначивши, що матір випадково захищаючись від нього нанесла собі удар відром.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 та неоспорення фактичних обставин справи, а також кваліфікацію кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами наданими стороною обвинувачення, які були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні.
Так вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами.
В судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_4 показала, що проживає за адресою АДРЕСА_1 . З нею проживає її син. Останній регулярно зловживає спиртними напоями та у зв'язку з цим між ними часто виникають сварки та конфліктні ситуації. Вона зверталася до правоохоронних органів за захистом. Ці події призводили до того, що вона змушена була лікуватись, у неї був стрес, вона постійно переживала з приводу виникнення нових конфліктних ситуацій.
Крім наведених вище показів обвинуваченого, потерпілої, вина обвинуваченого на думку суду є доведеною також і письмовими доказами кримінального провадження.
Зокрема витягами з ЄРДР від 04.10.2020 року та від 14.07.2020 (а.с.1).
Протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.10.2020 року (а.с.9) та від 13.07.2020 року (а.с. 6), з яких вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 звернулася із заявою щодо неправомірний дій відносно неї, вчиненні ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку по матеріалах ЕО за №440 від 27.02.2020 року (а.с. 29-72), вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно потерпілої ОСОБА_4 .
Висновком експерта № 117-Е відповідно до якого у ОСОБА_4 маються тілесні ушкодження у вигляді синців: в ділянці нижньої губи справа; поверхневої забійної ранки по слизовій нижньої губи справа. Дані тілесні ушкодження виникли від одноразової дії твердого тупого предмету, цілком можливо при обставинах, які описані в постанові і на які вказала ОСОБА_4 , внаслідок нанесення її одного удару кулаком сторонньою особи в обличчя, можуть відповідати терміну на 13.07.2020 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 13).
Протоколами проведених слідчих експериментів від 22.07.2020 року, 16.07.2020 року, 15.10.2020 року та відповідними фото таблицями до вказаних слідчих експериментів (а.с. 15,16, 25)
Даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з того, що його дії щодо потерпілої ОСОБА_4 носили систематичний характер, всі вчинені діяння були тотожними та об'єднані спільним умислом. Він регулярно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчиняв щодо неї психологічне насильство, при цьому застосовував нецензурну лексику та висловлював погрози. Суд також враховує ту обставину, що обвинувачений разом з потерпілою проживають, вони пов'язані спільним побутом та перебувають у близьких відносинах. Потерпіла є матір'ю обвинуваченого. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпіла зазнала психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості її життя.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена та його дії необхідно кваліфікувати за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи та ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Як вказує законодавець у ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно вимог ст.66 КК України в судовому засіданні не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст.67 КК України є вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних правовідносинах та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «синдром залежності внаслідок вживання алкоголю», не має постійного місця роботи, раніше не судимий. Враховується також і думка потерпілої, яка вказала про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого.
Враховуючи викладене в сукупності, а також обставини справи та думку потерпілої відносно покарання, яка не має претензій до обвинуваченого, наявність обставин які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про призначення покарання в межах санкції статтей за ці види кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України - а саме за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, за ст.126-1 КК України у виді - арешту. Остаточне покарання за сукупністю злочинів слід призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України.
На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
Речових доказів та процесуальних витрат у справі немає.
Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст.126-1 КК України та призначити покарання:
за ч.1 ст. 125 КК України - 120 громадських робіт.
за ст. 126-1 КК України - 2 ( два) місяці арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушеннь, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді - 2 (двох) місяців арешту.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати, у зв'язку з відсутністю підстав для його застосування.
Строк відбування ОСОБА_5 призначеного покарання відраховувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1