Справа № 643/13167/20
Провадження № 2/643/4009/20
26.11.2020 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
25.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений 21.07.2018 між нею та відповідачем, зареєстрований у Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1363.
Вирішуючи питання щодо підсудності справи Московському районному суду м. Харкова, суд керується таким.
В якості місця проживання відповідача в позовній заяві зазначено наступну адресу: АДРЕСА_1 , яка згідно адміністративно-територіального поділу м. Києва відноситься до підсудності Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
В позовній заяві позивачка в обґрунтування пред'явлення позову за її місцем проживання до Московського районного суду м. Харкова посилалась на наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2020 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2020 в тому числі було вказано, що позивач у своїй позовній заяві зазначає, що не може виїхати до місця проживання відповідача за станом здоров'я, що підтверджується довідкою поліклінічного відділення ВМКЦПнР від 18.08.2020. Однак позивачем не надано доказів того, що вона продовжує хворіти на час звернення до суду з позовом, та надана позивачем довідка не містить відомостей, з яких суд може зробити висновок, що її стан здоров'я не дозволяє їй виїхати за місцем проживанням відповідача.
Враховуючи наведене, судом в ухвалі від 04.09.2020 вказано, що способами усунення недоліків позовної заяви є в тому числі надання уточненої позовної заяви із зазначенням доказів того, що позивачка продовжувала хворіти на час звернення до суду з позовом, та зазначення відомостей, що її стан здоров'я не дозволяє їй виїхати за місцем проживанням відповідача.
ОСОБА_3 подано уточнену позовну заяву з додатками.
На підтвердження вказаних вище обставин позивачкою до уточненої позовної заяви додано медичну довідку від 13.10.2020, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні (в домашніх умовах) при поліклінічному відділенні ВМКЦ ПнР в період з 18.08.2020 по теперішній час з приводу діагнозу: хронічний субатрофічний фаринготонзиліт в стадії нестійкої ремісії. Епідеміологічних обмежень на даний період не має.
Оцінюючи вказану довідку, суд керується таким.
Хронічний субатрофічний фаринготонзиліт є хронічним запаленням слизової оболонки задньої стінки глотки. Даних відносно того, що вказане захворювання само по собі становить загрозу для життя хворого, істотним чином впливає на спосіб його життя або істотним чином обмежує його можливості вільного пересування, довідка та інші матеріали справи не містять. В позовній заяві позивачкою також не обґрунтовано, яким чином вказаний діагноз впливає на стан її здоров'я настільки, що унеможливлює або істотним чином ускладнює можливість виїхати до місця проживання відповідача.
Крім того, суд враховує, що згідно довідки хронічний субатрофічний фаринготонзиліт знаходиться в стадії нестійкої ремісії, тобто в стадії, що характеризується значним ослабленням або зникненням ознак вказаної хвороби.
За таких обставин з доводів уточненої позовної заяви та доданих до неї документів суд позбавлений можливості встановити, що позивачка не може за станом здоров'я виїхати до місця проживання відповідача.
Доводи позивачки щодо стану карантину, запровадженого в Україні, також не можуть бути підставою для висновку щодо наявності підстав для розгляду справи за місцем її проживання, з наступних підстав.
Як вбачається з вказаної вище довідки, епідеміологічні обмеження на даний період у позивачці відсутні.
Також стан карантину тією ж самою мірою стосується і можливостей відповідача виїхати за місцем проживання позивачки, та згідно чинного законодавства не є підставою для зміни підсудності цивільних справ.
Крім того, суд враховує, що позивачка в разі розгляду справи у відповідному районному суді м. Києва не позбавлена права приймати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції з приміщення Московського районного суду м. Харкова або будь-якого іншого районного суду м. Харкова.
Також суд додатково роз'яснює позивачці, що у зв'язку із запровадженням карантину внесено зміни до ст. 212 ЦПК України, а саме.
Згідно ч. 4 ст. 212 ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Таким чином, наслідком запровадження карантину є не можливість зміни підсудності цивільних справ, а можливість учасників справи приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи наведене, суд роз'яснює ОСОБА_1 , що в разі розгляду справи Деснянським районним судом м. Києва, вона не буде позбавлена права у встановленому законом порядку приймати участь в судовому засіданні навіть з приміщення її власного житла, тобто не позбавлена права приймати особисту участь в судовому засіданні, знаходячись за місцем її проживання.
Таким чином, розгляд справи за місцем проживання відповідача не позбавляє позивачку можливості приймати особисту участь в судовому засіданні, перебуваючи при цьому в м. Харкові.
Враховуючи наведене, суд не може визнати доводи позивачки щодо наявності режиму карантину підставою для визначення підсудності даного позову Московському районному суду м. Харкова.
Вирішуючи питання щодо процесуального рішення, яке має ухвалити суд за наслідками оцінки доводів уточненого позову та доданих до нього документів, суд керується таким.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вказані вище положення законодавства України, з метою справедливого розгляду даної справи компетентним судом, забезпечення права позивачки на розгляд справи в Московському районному суді м. Харкова, до якого пред'явлений позов, суд вважає за необхідне повторно залишити позов без руху та надати позивачці можливість надати докази підсудності справи саме Московському районному суду м. Харкова.
Способами усунення недоліків позовної заяви є наступні: надати суду докази, що підтверджують підсудність справи Московському районному суду м. Харкова.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для надання доказів підсудності справи Московському районному суду м. Харкова - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що якщо вона відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк надасть суду докази підсудності справи Московському районному суду м. Харкова, судом вирішуватиметься питання про відкриття провадження у справі. Якщо вона у встановлений строк не надасть докази підсудності справи Московському районному суду м. Харкова, судом вирішуватиметься питання про передачу справи на розгляд Деснянського районного суду м. Києва за місцем проживання відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.А. Крівцов