Справа № 489/2482/18
кримінальне провадження
№1-кп/489/150/20
Іменем України
24 листопада 2020 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого ОСОБА_1
із секретарем судових
засідань ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого: 14.05.2012 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 3 роки; 19.03.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.309 ч.1, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 26.12.2017 р. по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
ОСОБА_5 , 16.03.2018 о 03:00 год., перебуваючи по вул. Дніпровській, 3 в м. Миколаєві, в приміщенні сауни «Тайфун», шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон «Samsung Galaxy J-7», вартістю 3500 грн., з двома сім-картами оператора мобільного зв'язку «МТС» № НОМЕР_1 та «Лайф» № НОМЕР_2 , мобільний телефон «Samsung GТ-С3592», вартістю 1000 грн., з двома сім-картами оператора мобільного зв'язку «Водафон» № НОМЕР_3 та «Київстар» № НОМЕР_4 , належні потерпілому ОСОБА_6 , спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 4500 грн.
Суд визнає ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Вина обвинуваченого доведена дослідженими судом доказами.
Так, обвинувачений визнав себе винним частково і показав, що у зазначену в обвинувальному акті дату та час, з знайомим ОСОБА_6 знаходилися у сауні «Тайфун» по вул. Дніпровській, 3 в м. Миколаєві, де викрав два мобільних телефона потерпілого, коли він пішов до іншого приміщення сауни, грошей у сумі 3000 грн. він не викрадав. Мобільні телефони здав у ломбард. Заподіяну шкоду відшкодував потерпілому ОСОБА_6 у повному обсязі. У вчиненому кається.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.03.2018 р., ОСОБА_6 повідомив про викрадення невстановленою особою у сауні «Тайфун» 16.03.2018 р. близько 03.00 год. його двох мобільних телефонів Samsung та грошових коштів в сумі 3000 грн.
Протоколом огляду від 05.04.2018 р., у присутності потерпілого ОСОБА_6 , зафіксовано огляд добровільно виданих ОСОБА_5 чотирьох сім-карт мобільних операторів «Київстар», «МТС», «Водафон» та «Лайф», які ним були витягнені з мобільних телефонів, які він 16.03.2018 р. викрав у сауні «Тайфун», оглянуті сім-карти були впізнані потерпілим за загальними та індивідуальними ознаками, а саме по номерам.
Згідно довідки ПТ «Ламбард капитал» від 06.04.2018 р. ОСОБА_7 16.03.2018 р. заклав мобільний телефон «Samsung Galaxy J-7».
Довідками наданими ФОП « ОСОБА_8 » від 06.04.2018 р., визначено, що станом на 16.03.2018 р. вартість мобільного телефону «Samsung GТ-С3592» складала 1000 грн., мобільного телефону «Samsung Galaxy J-7» складала 3500 грн.
Дослідивши вказані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого поза розумним сумнівом, доведена, окрім його показів про вчинення правопорушення, заявою потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення, відомостями щодо добровільної видачі обвинуваченим сім-карток з викрадених мобільних телефонів, та впізнання їх потерпілим, відомостями щодо вартості викраденого майна.
При цьому, суд вважає не доведеним обвинувачення в частині таємного викрадення ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 3000 грн., належних потерпілому ОСОБА_6 при встановлених обвинувальним актом обставинах та встановлено, що потерпілому ОСОБА_6 вчиненим обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням, заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 4500 грн.
Так, обвинувачений не визнав себе винним у таємному викраденні грошових коштів потерпілого ОСОБА_6 в сумі 3000 грн.
Потерпілий ОСОБА_6 будучі неодноразово викликаний у судове засідання не з'явився, в наданих раніше показах потерпілого, які ним надавалися в попередньому судовому засіданні за участі іншого складу суду, потерпілий пояснив, що за обставин зазначених у обвинувальному акті, ОСОБА_5 викрав два мобільні телефони, належні йому, проте зазначив, що гроші у сумі 3000 грн. обвинувачений ОСОБА_5 не викрадав, а також у судовому засіданні від 20.12.2018 р. зазначив, що претензій матеріального характеру він до обвинуваченого не має, оскільки йому відшкодовано шкоду обвинуваченим ОСОБА_5 у повному обсязі.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий, перебуває на обліку у Миколаївському ОНД з приводу РПП внаслідок вживання опіоїдів, каннабіноїдів, синдром залежності, характеризується посередньо, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, його негативне ставлення до вчиненого, усвідомлення протиправності своїх дій, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
У задоволенні позову потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди в сумі 7500 грн., суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку з повним відшкодуванням майнової шкоди.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись ст.374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
У задоволенні позову потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди в сумі 7500 грн. - відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1