Справа № 488/2898/20
Провадження № 3/488/1638/20
іменем України
26.11.2020 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В. Торжинська, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , особистий код платника податків НОМЕР_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності 22.01.2020 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст. 130 КУпАП та 30 червня 2020 роу Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст. 130 КУпАП,
Як викладено у протоколі серії БД № 416756 від 27.08.2020 року, 27 серпня 2020 року о 04:40 год. в м. Миколаєві, Корабельний район, пр. Богоявленський, 234 В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus ES350, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Drager та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Справа надійшла до суду вперше 10.09.2020 року та повернута до УПП в Миколаївській області 15.10.2020 року для встановлення місця проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зі змісту копії постанови судді Корабельного районного суду м.Миколаєва Федорченка А.А. від 15.10.2020 року слідує, що в провадженні цього ж суду перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-2 КУпАП, у якій зазначена інша адреса місця проживання ОСОБА_1 , ніж у справі за ст. 130 ч.1 КУпАП. Судові повістки, направлені за адресами, зазначеними у даних справах, зокрема: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , повернуті до суду без вручення адресату, із зазначенням працівником пошти про відсутність адресата ОСОБА_1 за вказаними адресами. За даними адресно-довідкового бюро, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (Миколаївський обласний центр бездомних громадян), виписаний за закінченням строку реєстрації.
18.11.2020 року, справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП знову направлена до Корабельного суду м.Миколаєва із рапортом працівника поліції Тищенко П. від 12.11.2020 року, зі змісту якого слідує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП на запитання щодо місця проживання, ОСОБА_1 повідомив адресу: АДРЕСА_1 .
Також додано відомості адмінпрактики, відповідно до якої зафіксовані як місце проживання ОСОБА_1 наступні адреси: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 . Зі змісту копії постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.06.2020 року, місцем проживання ОСОБА_1 зазначена адреса: АДРЕСА_9 . Однак за вказаною адресою ОСОБА_1 , за даними відділення поштового зв'язку при врученні йому судової повістки у даній справі, зазначено, що адресат за вказаною адресою не мешкає. Отримання своєї кореспонденції ОСОБА_1 не організував. Будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, який підлягає розгляду судом, дату розгляду справи не з'ясовував, розглядом справи не цікавився.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користовутися своїми процесуальними правами та обов'язками.
В ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За наведеного, враховуючи, що судом прийняті всі можливі заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст.268 КУпАП, однак останній судових повісток не отримав з його ж вини, суд вважає можливим здійснити розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту досліджених письмових доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення БД №416756; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 27.08.2020 року, складеного о 05-10 годині відносно ОСОБА_1 за наявності таких ознак сп'яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук; письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оглянутого в ході розгляду справи відеозапису з бодікамери поліцейського, встановлено, що водій ОСОБА_1 зупинений працівниками поліції 27.08.09.2020 року о 04-40 годині шляхом переслідування через невиконання вимоги про зупинку під час керування транспортним засобом - “Lexus ES350”, номерний знак НОМЕР_2 в м.Миколаєві по проспекту Богоявленському, 234 В. При цьому, водію ОСОБА_1 повідомлено про виявлені зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та у присутності двох свідків зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, при цьому водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестеру та забажав пройти такий огляд у медичній установі. Будучи доставленим до медичної установи для проходження огляду на стан сп'яніння, неодноразові вимоги лікаря пройти такий огляд ігнорував, висував власні вимоги, що не стосуються досліджень на стан сп'яніння. Тобто фактично вчинив дії, які свідчать про ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння. Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (алкотестеру) та у медичній установі, зафіксовані у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 вказаного Розділу наведено ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.6 Розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ даного Інструкції, особа вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, якщо показник спеціальних технічних засобів, застосованих при огляді водія, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно п.7 Розділу І даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вимогами п.8 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як слідує з досліджених доказів, поліцейським дотримано вимоги вище вказаних Інструкції та Порядку, а також ст.266 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, зокрема встановлено відмову водія, у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан такого сп'яніння як на місці зупинки так і від медичного огляду щодо стану сп'яніння, що зафіксовано у присутності двох свідків, та необхідним накласти на водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП.
На підставі ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Керуючись ч.3 ст. 130, ст.283 КУпАП України,
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. (р/р UA438999980313010149000014001, одержувач: УК у м.Миколаєві/Корабельний р-н/21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО ДКСУ: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 грн. 40коп. (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір).
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Торжинська