Провадження: 2-а/225/23/2020
Справа № 225/3920/20
25 листопада 2020 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області під головуванням судді Соляник А.В., за участі секретаря судового засідання Черникової Н.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовною провадження в залі суду м. Торецька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіної Рімми Георгіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 17 липня 2020 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що Постановою інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську серія ЕАМ № 2812783 від 12.07.2020 року його, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 12.07.2020 року о 10:07:39 годині в м. Слов'янську траса Н20 5КМ км, керуючи транспортним засобом КІА SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год. Швидкість авто становить 73 км/год. Вимірювання проводилось лазерним вимірювачем швидкості ТruСАМ LТІ 20 000747, відеофіксація ВODУСАМ АН 00158, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволяється швидкість не більше 50 км/год).
З такою постановою він не погоджується, оскільки вважає, що у Інспектора 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіної Рімми Георгіївни не було підстав для складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності через те, що позивачем не було здійснено перевищення швидкості. Вважає використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20 000747 незаконним, а виміри, які відображав даний прилад - такими, що не відповідали дійсності.
Просить суд скасувати постанову серії ЕАМ № 2812783 від 12.07.2020 року,складену інспектором 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіною Ріммою Георгіївною, про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення та закрити провадження.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 09 вересня 2020 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду відзив на позовну заяву. Крім того, відповідач інспектор 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіна Рімма Георгіївна на позовну заяву надала відзив № 6104/41/37/1/2020 від 06.08.2020 року, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, оскільки факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000747), що підтверджується роздруківками з цього пристрою. Згідно даних свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17047 від 31 жовтня 2019 року, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», здійснена повірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000747, дане свідоцтво чинне до 31 жовтня 2020 року. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду пояснення щодо позову.
Дослідивши матеріали справи, докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 17 липня 2020 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що Постановою інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську серія ЕАМ № 2812783 від 12.07.2020 року його, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 12.07.2020 року о 10:07:39 годині в м. Слов'янську траса Н20 5КМ км, керуючи транспортним засобом КІА SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год. Швидкість авто становить 73 км/год. Вимірювання проводилось лазерним вимірювачем швидкості ТruСАМ LТІ 20 000747, відеофіксація ВODУСАМ АН 00158, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволяється швидкість не більше 50 км/год).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що швидкість руху автомобілю вимірювалась приладом TruСАМ.
З наданого на підтвердження заперечень проти позову відповідачем фото- та відеозапису з приладу TruCam вбачається, що автомобіль позивача рухався 12.07.2020 року об 10:07:19 на а/д м. Слов'янськ, Н-20, 5 км, зі швидкістю 73км/год при ліміті швидкості 50 км/год.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п.8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема за порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, суд не погоджується із доводами позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови внаслідок наявних в ній неточностей щодо зазначення місця скоєння адміністративного правопорушення та місця розгляду справи та враховує доводи правового висновку в Постанові Верховного суду України по справі №459/1801/17 від 24 грудня 2019 року відповідно до якого, допущена описка у постанові про вчинення адміністративного правопорушення за доведеності факту вчинення такого правопорушення не може бути підставою для скасування постанови.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису .
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів, наданих заперечень на позов та досліджених доказів.
В обґрунтування своїх вимог позивач покладається на те, що ділянка траси Н20, по якій рухався позивач, не була позначена будь-якими дорожніми знаками, які б повідомляли, що це населений пункт, де повинно діяти обмеження швидкості 50 км/год, а також знаків встановлення обмеження швидкості.
Крім того, позивач зазначає, що, ані при заїзді на цю трасу Н20, ані при здійсненні руху по ній, він не побачив жодного знака 5.70 ПДР України, який попереджував про ведення фото- та відеофіксації порушень ПДР на цій ділянці дороги.
Також, позивач посилається на те, що вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото- та відоефіксації, але не у автоматичному, а в ручному режимі, при цьому позивач зазначав, що для нього залишилися незрозумілими, яка саме назва приладу є вірною, адже назва, зазначена в постанові відрізняється, на його думку, від назви приладу згідно експертного висновку, назви приладу, згідно свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки та типу вимірювальної техніки, зазначений у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки в 2012 році за номером №У3197-12 та згідно сертифікату № ІІА-МІ/1-2903- 2012, виданого Міністерством економічного розвитку та торгівлі України 29.08.2012.
При цьому, позивач зазначає, що на корпусі приладу ТruСАМ, яким фіксувалося вчинене правопорушення, пошкоджене, і навіть відсутнє повірочне тавро, обов'язкова наявність якого передбачена Наказом Мінекономрозвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193 «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів» (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 2129 від 23.12.2016, № 642 від 16.04.2019).
У наданому відповідачем Інспектором 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіною Р.Г. відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем дійсно було порушено п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, що зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості ТruСАМ LTI 20/20 (серійний номер ТС000747) та підтверджено доданими до відзиву на позовну заяву фото з даного приладу та відеозаписом.
У відзиві відповідач зазначає, що технічний засіб ТruСАМ LTI 20/20 (серійний номер ТС000747) пройшов позитивну періодичну перевірку та отримав свідоцтво про повірку ЗВТ, копію якого додано до відзиву.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно з п. 9 Постанови №833 від 10 листопада 2017 року,якою передбачено функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень, у сфері забезпечення дорожнього руху в автоматичному режимі, до складу автоматичної системи фіксації входить мережа технічних засобів (приладів контролю), які монтуються/розміщуються по зовнішньому периметру доріг на об'єктах вулично-дорожньої інфраструктури і будівель, службових транспортних засобах та забезпечують в автоматичному режимі фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розпізнавання номерних знаків транспортних засобів та передачу інформації про зафіксовані події телекомунікаційними мережами до автоматизованої системи обробки даних МВС. Тобто автоматична система фіксації правопорушень та лазерний вимірювач швидкості ТruСАМ LTI 20/20 не є тотожними, тобто стаття 40 ЗУ «Про національну поліцію» не поширюється на використання лазерного вимірювача швидкості ТruСАМ LTI 20/20.
Щодо технічних описок, на які звертав увагу позивач у позовній заяві, відповідач зазначив, що наявність технічної описки не спростовує факт порушення позивачем вимог п.п. 12.4 ПДР України, що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву фото та відеозаписом вчинення правопорушення. Така правова позиція, щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, висловлена Верховним судом у Постанові від 28 листопада 2018 року у справі №537/1214/17 (провадження К/9901/17897/18).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо твердження позивача про те, що при заїзді на трасу Н20, ані при здійсненні руху по ній, він не побачив жодного знака 5.70 ПДР України, який попереджував про ведення фото- та відеофіксації порушень ПДР на цій ділянці дороги, зазначив наступне.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку та перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…не відволікатися від керування цим засобом в дорозі.
Відповідно до п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Дорожній знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень ПДР» Інформує про можливість здійснення контролю за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Крім того, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України зазначає, що Лазерний вимірювач швидкості ТruСАМ не є засобом автоматичної фото та відеотехніки у розумінні ст.. 40 ЗУ «Про Національну Поліцію», а є лише вимірювачем швидкості.
Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000747 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012.
Згідно даних свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17047 від 31 жовтня 2019 року, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», здійснена повірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000747, дане свідоцтво чинне до 31 жовтня 2020 року.
Як вбачається з візуальних даних світлини автомобіль позивача рухався 12.07.2020 року об 10:07:19 на а/д м. Слов'янськ, Н-20, 5 км, зі швидкістю 73км/год при ліміті швидкості 50 км/год.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України звертає увагу на те, що лазерний вимірювач швидкості прилад TruCam LTI 20/20 №ТС000747 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012. Згідно даних свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17047 від 31 жовтня 2019 року, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», здійснена повірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000747, дане свідоцтво чинне до 31 жовтня 2020 року.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № №ТС000747, є придатним до застосування.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 №ТС000747 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
Крім того, в судовому засіданні позивач надав до суду заперечення, в яким зазначив, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він виявив порушення ПДР саме в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту».
Так, позивач зазначив, що зі змісту наданого відповідачем відеозапису та фото файлу, неможливо встановити та прослідкувати, що автомобіль, який є на фотознімках та відеофайлах, здійснював рух саме в межах дії дорожнього знаку 5.45, якими встановлено обмеження швидкості руху 50 км/год, бо відсутня будь-яка прив'язка до місцевості. Тобто не встановлено, що позивач керував автомобілем з перевищенням швидкості саме в населеному пункті, а за таких підстав відсутній факт порушення ним пункту 12.4 ПДР України
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, проте доказів того, що позивач перевищив швидкість руху саме в межах населеного пункту, суду не надано, а надані до суду матеріали не можуть бути прийняті судом як докази, в розумінні ст.ст. 72,73 КАС України. Така правова позиція викладена в Пстанові Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 127/8200/20 від 22 липня 2020 року.
В позовній заяві позивач також зазначає, що він, рухаючись по трасі, яка пролягає між вказаними містами, він вибрав ліву крайню смугу руху, адже через вихідний день траса була перевантажена автомобілями, які також рухалися в напрямку м. Слов'янськ по обох смугах траси. Авто позивача рухалось із швидкістю не більше 40-45 км/год., адже, траса була перевантажена автомобілями. Будь-яких дорожніх знаків, передбачених ПДР, які б позначали в'їзд до населеного пункту, ані по узбіччю траси, ані на ділянці, що розділяє два потоки траси, позивач не побачив. Також, він не побачив будь яких-знаків, та безпосередньо знаку 5.70, який попереджує про те, що на цій ділянці траси здійснюється фото- та відеофіксація порушень ПДР.
Коли позивач продовжував рух в лівій крайній смузі, він почув позаду свого авто чисельні сигнали клаксона і побачив у дзеркало заднього виду, що позаду його автомобіля на великій швидкості рухається якась іномарка, водій якої, звуками клаксону та світовими сигналами фар вимагає від нього, щоб він пропустив його автомобіль. Через велику завантаженість крайньої правої смуги, позивач був вимушений прискорити швидкість на своєму авто, аби пропустити машину, що рухалася позаду. Але він не міг перестроїтися у крайню праву смугу одразу, бо машини по ній їхали щільно. Водій авто, що вимагав від нього надати йому можливість проїхати, створював аварійну обстановку, скорочуючи все більше дистанцію до автомобіля позивача. Аби запобігти зіткненню, позивач прискорив швидкість приблизно до 50-55 км/год, щоб зайняти у крайній правій смузі вільне місце. Раптом позивач побачив, що водії, які їхали у зустрічному напрямку, подавали світові сигнали фарами, сповіщаючи, що попереду пост патруля. Водій машини, що їхала позаду, певно побачивши ці сигнали, не став обганяти позивача, а призупинив швидкість свого авто і мабуть перестроївся позаду нього в праву крайню смугу, що також зробив і позивач, прискорившись і зайнявши вільне місце в потоці машин, що рухались в крайній правій смузі. Проте, позивач не встиг зафіксувати зовнішні ознаки тієї машини, що намагалася його обігнати.
Таким чином, ані при заїзді на цю трасу Н20, ані при здійсненні руху по ній, позивач не побачив жодного знака 5.70 ПДР, який попереджував про ведення фото- та відеофіксації порушень ПДР на цій ділянці дороги. Проте, органи судової влади вкотре наголошують, що вимірювання працівниками поліції швидкості руху може відбуватися лише у місцях, які позначені дорожнім знаком 5.70 ПДР. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону «Про національну поліцію», для забезпечення публічної безпеки і порядку поліція може використовувати автоматичну фото- і відеотехніку. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті, інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Крім того, в судовому засіданні позивачем зазначено, що пункт 8.2-1 Дорожні знаки застосовуються відповідно до ПДР і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною.
Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Знак 5.45 «Початок населеного пункту» «СЛОВ'ЯНСЬК», станом на 12.07.2020 року був встановлений з порушенням вимог ДСТУ 4100:2014 і не відповідає вимогам пункту 8.2-1 ПДР.
Відповідно до пункту 10.2.4 ДСТУ 4100:2014 Дорожні знаки потрібно встановлювати з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускається установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом. На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, у справі № 127/12081/17 , провадження № К/9901/24194/18, де на думку суду, неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Крім того, позивач в судовому засіданні повідомив про те, що ним було зроблено ряд запитів до Управління патрульної поліції Донецької області, а також Служби автомобільних доріг у Донецькій області щодо відповідності встановлення дорожніх знаків ПДР та ДСТУ на ділянці дороги в м. Слов'янську траса Н20 5км, а саме дорожнього знаку 5.45 «Слов'янськ» в напрямку руху з м. Краматорськ.
У копії відповіді Управління патрульної поліції Донецької області №94-зі/41/37/1/01-2020 від 09.11.2020 на вказані запити, яку позивачем було долучено в судовому засіданні до матеріалів справи, повідомлено наступне. Рапортів до керівництва БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ стосовно дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» на ділянці в/д Н-20 перед м. Слов'янськ з боку м. Краматорськ в районі кафе «У Мусліма», що було встановлено з порушеннями норм ДСТУ 4100:2014, зареєстровано не було. На робочій зустрічі з розгляду питань організації дорожнього руху БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ та Служби автодоріг в Донецькій області обговорювалося в тому числі питання невідповідності зазначеного дорожнього знаку вимогам ДСТУ 4100:2014. В результаті Служба автодоріг в Донецькій області ліквідувала цей недолік.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, зокрема, на порушення відповідачем передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, які полягали у тому, що відповідач не дослідила докази, не з'ясувала наявності та не вирішила клопотань, не забезпечила всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, порушивши таким чином права позивача.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи, що позивачем дійсно доведено, що станом на 12.07.2020 дорожній знак 5.45 «Слов'янськ» на ділянці дороги в м. Слов'янську траса Н20 5км в напрямку руху з м. Краматорськ був встановлений з порушеннями вимог ПДР та ДСТУ, враховуючи позицію постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, у справі № 127/12081/17, провадження № К/9901/24194/18, де на думку суду, неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ № 2812783 від 12.07.2020 року.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 77, 243, 244, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Інспектора 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіної Рімми Георгіївни (адреса місцезнаходження: вул. Магістральна, буд. 20, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 37967785), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (юридична адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕАМ № 2812783 від 12.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 255 гривень відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором 1 батальйону 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Баклагіною Ріммою Георгіївною.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя :