Справа № 496/3031/20
Провадження № 2/496/1601/20
19 листопада 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Дигуляр А.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь завданні збитки в порядку регресу у розмірі 31078,14 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.10.2018 року приблизно о 10:30 в с. Лиманка Одеської області по Старолюстдорська дорога, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 22.11.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відтак, володілець пошкодженого автомобіля «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », - ОСОБА_2 05.11.2018 року повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та, в подальшому, звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди.
Згідно Звіту автотоварознавчого дослідження 20.12.2018 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », склала: 44 268 грн. 14 коп.
На підставі Наказу №4044 від 22.04.2019 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 29 778 грн. 14 коп.
Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1 300 грн., в зв'язку з чим, позивач має право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_1 , та оскільки в досудовому порядку врегулювати даний спір неможливо, просить задовольнити позов.
Позивач в судове засідання не з'явився, який був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, з підтвердженням позовних вимог. Також представником відповідача було надано до суду відповідь на відзив відповідача, відповідно до якого він зазначив, що неможливо прийняти до уваги посилання відповідача на п.13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якої учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом, у зв'язку з тим, що відповідно до санкції вказаної статті відповідач не звільняється від обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності на території України, оскільки транспортний засіб «VOLKSWAGEN», державний номерний знак « НОМЕР_1 » не належить йому на праві приватної власності. Таким чином, доводи відповідача відносно того, що останній на час ДТП, керував власним транспортним засобом, повністю спростовується матеріалами справи, а отже на відповідача не можуть поширюватися положення закріпленні у п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також представник позивача вважає, що посилання відповідача в своєму запереченні, щодо понесених ним судових витрат, є безпідставними та не підтверджене належними доказами, а саме відповідачем на підтвердження своєї вимоги, щодо орієнтованого розрахунку понесених ним витрат, не було додано квитанцій, чеків тощо, якими би підтверджувалися судові витрати відповідача. На підставі викладеного, представник позивача зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими та не звільняють останнього від покладеного на нього норм чинного законодавства обов'язку, відшкодування завданих позивачу збитків в порядку регресу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, надав до суду відзив, відповідно до якого, він просив в задоволені позову відмовити з наступних підстав. Відповідно до п.13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Як зазначає в своєму відзиві відповідач він є інвалідом І групи та має пільги, встановлені Законодавством України, а тому він звільнений від обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності на території України та посилаючись на п. а ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якої МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Також відповідач посилається на те, що ним були понесенні судові витрати у розмірі 1500 грн. за направлення позивачу поштою відзиву, витрати на проїзд з місця проживання до Біляївського районного суду Одеської області на судове засідання, юридична допомога за складання відзиву на позов. Також відповідачем було надано заперечення на відповідь на позовну заяву, в якій він зазначив, що вказаний транспортний засіб є також і його майном, а саме, воно є спільним майном подружжя на підставі ч. 2 ст. 60 СК України, відповідно до якої що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, при настанні ДТП, ОСОБА_1 керував автомобілем на законних підставах, тобто як його співвласник, оскільки в технічному паспорті зазначена його дружина ОСОБА_3 . Тобто він володіє транспортним засобом, яким керував в момент ДТП на законних підставах, оскільки є співвласником власником та володільцем автомобілю, зв'язку з чим просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 04.10.2018 року о 10:30 в с. Лиманка Одеської області по Старолюстдорська дорога, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VOLKSWAGEN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
На підставі постанови Біляївського районного суду Одеської області від 22.11.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні даного адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 , 15.08.2014 року зареєстрований за ОСОБА_3 .
Згідно Звіту №2456-12-18 від 20.12.2018 року про оцінку колісного транспортного засобу «TOYOTA AVENSIS» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник - UAB «Vamita».
З заяви від 15.01.2019 року, адресованої МТСБУ, вбачається про звернення ОСОБА_2 за виплатою суми страхового відшкодування оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 04.10.2018 року о 10:30 в с. Лиманка Одеської області по Старолюстдорська дорога, за участю транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», державний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно Наказу №4044 від 22.04.2019 року МТСБУ, наказано сплатити на рахунок ОСОБА_2 , 29 778 грн. 14 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та як вбачається з платіжного доручення від 23.04.2019р. №937464 на суму 29 778 грн. 14 коп., платником якого є МТСБУ, ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування у вказаному розмірі.
Крім того, як вбачається з платіжного доручення від 02.04.2019р. №271, МТСБУ сплатило послуги щодо врегулювання справи МТСБУ №54415 в розмірі 1 300 грн.
23.04.2019 року МТСБУ на адресу ОСОБА_1 була направлена письмова претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Як вбачається з витягу із акту огляду у МСЕК серії 2-18ОБ №063266 від 10.10.2005 року ОСОБА_1 є інвалідом І групи, загальне захворювання.
У відповідності до ст. 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно ст. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч.1 ст. 990 ЦК України).
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ч.1 та ч.2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі вищенаведеного, суд вважає можливим задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 , в порядку регресу, на користь МТСБУ, кошти в розмірі понесених витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 29 778грн. 14 коп. потерпілій особі внаслідок ДТП, у якій відповідач за судовим рішенням визнаний винним, а також суму витрат, понесених на збір документів та визначення розміру шкоди 1 300 грн., оскільки вимоги позивача основані на законі та підтверджуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
За п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 являється інвалідом І групи, суд відмовляє МТСБУ, в задоволенні стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн.
Суд не приймає до уваги відзив та заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 , в яких він посилається на те, що він є співвласником транспортного засобу, у зв'язку з тим, що він був придбаний в шлюбі з ОСОБА_3 , яка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником вказаного транспортного засобу, та вважає, що відповідачем не було надано обґрунтованих доказів того, що вказаний транспортний засіб був придбаний у шлюбі, як посилається відповідач в своїх запереченнях, таким чином, суд не вбачає наявність підстав передбачених п.13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», саме, що відповідач звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України та відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи. Крім того, відповідачем не було надано достовірних доказів того, що ним було витрачено кошти на пересилку, та на юридичну консультацію.
Керуючись, ст. ст. 22, 38, 41 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 89, 259, 263, 265 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Києва, ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 29 778,14 грн. та суму витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 1 300 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.11.2020 року.
Суддя М.Л. Пасечник