Справа № 495/4386/20
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
09 листопада 2020 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово судді Заверюха В.О., при секретарі - Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
27.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
08.06.2002 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеській області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 131. Від шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб у обох перший, шлюбні стосунки між сторонами припинені, причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя. На даний час проживають окремо, збереження сім'ї позивач вважає неможливим, спору про розподіл майна не має. Неповнолітні діти проживають разом з позивачем, що підтверджується довідкою та актом КП «ЖЕО-1» від 06.11.2020 року. Неповнолітні діти знаходяться на її утримані, відповідач усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, систематично матеріальну допомогу на утримання спільних дітей не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Відповідач являється батьком дітей та зобовязаний забезпечити належний рівень життя дітям, є працездатним, інших утриманців не має, має не офіційне місце праці, а отже
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.07.2020 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
30.07.2020 року судом зроблено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_2
05.08.2020 року від відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що згідно адресної довідки, за обліками відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
28.09.2020 року відповідач надав до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для укладання договору на правову допомогу.
02.11.2020 року представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання доказів.
09.11.2020 року позивачем було надано до суду уточнену позовну заяву в частині розміру аліментів та просить стягнути з відповідача на її користь на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а до досягнення старшою дитиною повноліття стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
09.11.2020 року представником відповідача до суду був наданий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заявлені позовні вимоги відповідач визнає частково, в частині розірвання шлюбу не заперечує. З позовними вимогами щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2500 грн. на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у розмірі 2 000 грн. на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач не погоджується, вважає їх безпідставними. Відповідач, як батько не відмовляється від сплати аліментів на утримання спільних неповнолітніх дітей, але визначений позивачкою розмір аліментів є неприйнятним до його доходу, виходячи з того, що відповідач працює охоронцем в ТОВ «Курортне Об'єдання Перлина Чорномор'я», його посадовий оклад складає 5000 грн. на місяць, інших доходів не має. В звязку з чим просить суд зменшити розмір аліментів до 1200 грн. на кожну дитину щомісячно до їх повноліття та прийняти до уваги вказані доводи при остаточному визначенні суми аліментів.
В підготовче судове засідання представник позивача не зявилась, але 09.11.2020 року надала до суду клопотання про розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
В підготовче судове засідання представник відповідача не зявився, але 09.11.2020 року надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
08.06.2002 року сторони по справі зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеській області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис №131.
Шлюб у обох перший, шлюбні стосунки між сторонами припинені, а причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя. На даний час проживають окремо, збереження сім'ї позивач вважає неможливим, спору про розподіл майна не має, відповідач не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також з огляду на те, що відповідач позов в цій частині визнав, суд вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами.
Від шлюбу мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.03.2014 року.
Неповнолітні діти проживають разом з позивачем, що підтверджується довідкою та актом КП «ЖЕО-1» від 06.11.2020 року. Неповнолітні діти знаходяться на її утримані, відповідач усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, матеріальну допомогу на утримання спільних дітей систематично не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Відповідач являється батьком дітей, а отже зобовязаний забезпечити належний рівень життя дітям, є молодою особою, фізично здоровим та має працездатний вік, інших утриманців не має. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Законом України № 2037-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч.2 ст.182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дітей, суд враховує обставини, інтереси сторін та потреби дітей.
З огляду на правові позиції п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей з можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, мінімальний розмір аліментів, не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а дітям має забезпечуватися такий захист і піклування, які необхідні для їх благополуччя та повноцінного розвитку, враховуючи, що ст.180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а до досягнення старшою дитиною повноліття стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Щодо судових витрат
Відновідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
У зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову про розірвання шлюбу у розмірі 840 грн. 80 коп..
В той же, час позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 840,80 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.180-182 СК України, ст.ст.2, 4, 5, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 08.06.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеській області, актовий запис №131 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а до досягнення старшою дитиною повноліття стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.07.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн..
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчисляються з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Заверюха В.О.