вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" листопада 2020 р. Справа№ 925/133/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Бовсуновська Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Н.О.;
від відповідача: Севрук В.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 (повний текст складено 07.08.2020)
у справі № 925/133/20 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"
про визнання додаткових угод нікчемними та стягнення 139 317,46 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро" звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", у якому просить суд визнати нікчемними додаткові угоди №2/2017 від 18.12.2017 та №3/2017 від 23.01.2018 до договору постачання природного газу №170900 від 08.11.2017 та стягнути 139 317,46 грн зайво сплачених коштів за спожитий природний газ та відшкодування судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення планової ревізії були встановлені порушення фінансової-господарської діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за договором постачання природного газу №170900 від 08.11.2017, який було укладено відповідно до вимог положень Закону України "Про публічні закупівлі", на підставі чого позивач зайво сплатив відповідачу грошові кошти на суму 139317,46 грн. Позивач посилається на те, що, відповідач порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений газ, оскільки відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. А згідно з частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни у договорі після його виконання не допускається.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Також суд першої інстанції вказав, що умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у тому числі в частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов'язань у випадках, визначених у статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підстав для стягнення зайво сплачених коштів за спожитий газ не має.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 року у справі №925/133/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем було порушено умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений газ, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. За твердженням апелянта, судом першої інстанції не було враховано той факт, що документи, які підтверджують коливання ціни природного газу на сайті НАК «Нафтогаз України» відсутні. Також, при винесенні рішення судом не враховано роз'яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016;
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/133/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 18.11.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 року для розгляду справи № 925/133/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 у справі № 925/133/20.
Позиції представників сторін
23.10.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
08.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (постачальником - відповідач у справі) Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (споживачем - позивач по справі), в укладено договір постачання природного газу №170900 від.
Згідно з пунктом 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність споживача природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору річний плановий обсяг постачання газу - 1190 тис. куб.м.
Пунктом 4.2 договору закріплено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 6655,00 грн, ПДВ - 1331,00 грн (20 %), всього з ПДВ 7986,00 грн. Загальна вартість природного газу, який постачальник зобов'язується передати споживачу по даному договору визначається загальною вартістю об'ємів поставленого природного газу за місяць на підставі актів приймання-передачі та на момент укладання даного договору складає 7919450,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 1583890,00 грн. Всього загальна вартість договору з ПДВ складає 9 503 340,00 грн.
У пункті 4.3 договору передбачено, що ціна, яка зазначена у пункті 4.1 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору, з урахуванням правових вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VІІІ (із змінами).
Згідно з пунктом 5.1 договору розрахунки за поставлений газ здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника по факту постачання газу, на підставі актів приймання-передачі, підписаних сторонами, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.
У пункті 5.4 договору передбачено, що акт про коригування визнається сторонами на дату реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН відповідною стороною і з такої дати є підставою для коригування розрахунків за договором.
Згідно з пунктом 9.1 договору, договір діє з моменту укладання до повного виконання усіх його умов, а в частині поставки газу - з 01.12.2017.
Відповідно до пункту 9.4 договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками. Істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VІІІ (із змінами).
Протягом дії договору до нього вносились зміни шляхом укладання чотирнадцяти додаткових угод, яким змінювалися умови договору, зокрема, в частині зміни (зменшення чи збільшення) ціни товару, у тому числі:
18.12.2017 укладено додаткову угоду за №2/2017, за умовами якої внесено зміни до пункту 4.2 договору та викладено у новій редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу становить 8052,55 грн, ПДВ - 1610,51 грн (20 %), всього з ПДВ 9663,06 грн. Загальна вартість природного газу, який постачальник зобов'язується передати споживачу по даному договору визначається загальною вартістю об'ємів поставленого природного газу за місяць на підставі актів приймання-передачі та на момент укладання даного договору складає 7 919 450,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 1583890,00 грн. Всього загальна вартість договору з ПДВ складає 9 503 340,00 грн. Решта умов договору залишається без змін. У пункті 4 додаткової угоди за №2/2017 зазначено, що дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набирає чинності з 01.12.2017.
23.01.2018 укладено додаткову угоду за №3/2018, за умовами якої внесено зміни до пункту 4.2 договору та викладено у новій редакції: ціна за 1000 куб.м природного газу становить 8857,50 грн, ПДВ - 1771,50 грн (20 %), всього з ПДВ 10629,00 грн. Загальна вартість природного газу, який постачальник зобов'язується передати споживачу по даному договору визначається загальною вартістю об'ємів поставленого природного газу за місяць на підставі актів приймання-передачі та на момент укладання даного договору складає 7919450,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 1583890,00 грн. Всього загальна вартість договору з ПДВ складає 9 503 340,00 грн. Решта умов договору залишається без змін. У пункті 4 додаткової угоди за №3/2018 зазначено, що дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору і набирає чинності з 01.01.2018.
На виконання умов договору постачальник передав позивачу природній газ, що підтверджується актами приймання передачі, які підписані уповноваженими представниками сторін договору:
Акт №РН-002701 приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 на суму 1020622,06 грн;
Акт №РН-0000160 приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 на суму 1443864,62 грн;
Акт №РН-0000425 приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 на суму 1299879,48 грн;
Акт №РН-0000885 приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 на суму 1113597,00 грн;
Акт №РН-0001151 приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 на суму 168976,57 грн;
Акт №РН-0001394 приймання-передачі природного газу від 31.05.2018 на суму 83829,97 грн;
Акт №РН-0001602 приймання-передачі природного газу від 30.06.2018 на суму 79056,00 грн;
Акт №РН-0001787 приймання-передачі природного газу від 31.07.2018 на суму 79326,00 грн;
Акт №РН-0001946 приймання-передачі природного газу від 31.08.2018 на суму 77616,02 грн;
Акт №РН-0002102 приймання-передачі природного газу від 30.09.2018 на суму 93078,73 грн;
Акт №РН-0002307 приймання-передачі природного газу від 31.10.2018 на суму 362760,90 грн;
Акт №РН-0002542 приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 на суму 1613008,56 грн;
Всього на суму 7 435 615,91 грн.
Позивач повністю розрахувався за поставлений газ, що підтверджується представниками сторін у судовому засіданні та платіжними документами: №451 від 19.01.2018 на суму 1020622,06 грн; №961 від 09.02.2018 на суму 14403864,62 грн; №1578 від 07.03.2018 на суму 1299879,48 грн; №2386 від 13.04.2018 на суму 1113597,00 грн; №3033 від 08.05.2018 на суму 168976,57 грн; №4006 від 14.06.2018 на суму 83829,97 грн; №4628 від 10.07.2018 на суму 79056,00 грн; №5452 від 09.08.2018 на суму 79326,00 грн; №6241 від 12.09.2018 на суму 77616,02 грн; №6980 від 09.10.2018 на суму 93078,73 грн; №7818 від 09.11.2018 на суму 362760,90 грн; №8535 від 06.12.2018 на суму 1613008,56 грн.
На підтвердження проведення поставки та розрахунків, що здійснювалися між позивачем та відповідачем, міс сторонами за договором складено Акт звірки взаєморозрахунків за 2018 рік.
Відповідно до пункту 6.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2019 року (в частині інспектувань) проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за період з 01.01.2016 до 31.03.2019.
За результатами ревізії було складено акт №06-21/20 від 15.07.2019, згідно з яким були встановлені порушення фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" за договором постачання природного газу №170900 від 08.11.2017.
У Акті вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" в порушення укладеного договору збільшувало ціну за поставлений газ. Зміни до договору у частині зміни ціни за одиницю товару здійснювались на підставі звернення постачальника газу - відповідача із посиланням на зміни вартості газу у відповідному періоді на сайті НАК "Нафтогаз України" На сайті НАК "Нафтогаз України", на який посилається відповідач, розміщено прейскурант цін на природний газ у відповідному періоді, за якими здійснюється реалізація природного газу від НАК "Нафтогаз України" стороннім суб'єктам господарювання, в залежності від напрямків їх господарювання. Документи, які підтверджують коливання ціни природного газу на зазначеному сайті НАК "Нафтогаз України", відсутні. Отже, постачальник порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений газ, оскільки, відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах установлених договором або законом. А згідно з частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
У акті зазначено, що у зв'язку із безпідставним збільшенням вартості товару за оспорюваними додатковими угодами №2/2017 від 18.12.2017 та №3/2018 від 23.01.2018 Державним підприємством обслуговування повітряного руху України зайво сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" грошові кошти за договором на загальну суму 139 317,46 грн з ПДВ та зобов'язано державне підприємство вжити дії щодо усунення вказаного порушення.
01.10.2019 позивач направив відповідачу претензію №4.4.1-04/1077/19 з вимогою повернути позивачу 139 317,46 грн зайво сплачені кошти за спожитий природний газ через укладення оспорюваних додаткових угод та попереджено про звернення до суду у випадку невиконання вимог даної претензії.
Листом від 09.10.2019 №14/031-19 відповідач повідомив позивача, що оскільки у відповідні місяці відбулось подорожчання природного газу, відповідачем було обґрунтовано надіслано листи щодо укладення відповідних додаткових угод з підтвердженням офіційним документом - висновком Торгово-промислової палати, який є обов'язковим до застосування на всій території України при наявності коливання ціни на ринку природного газу. На даний час природний газ поставлено, оплата газу відповідно договірним домовленостям оплачена, договірні відносини припинились, договір виконано в повному обсязі. Крім того, відповідач не має підстав вважати лист позивача як претензію, оскільки надіслана претензія не містить розрахунку суми претензії, а саме відсутні математичні розрахунки, в результаті яких розрахована сума 139317,746 грн, що зазначена як збитки.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які були сплачені ним за договірними зобов'язаннями та які, на думку, позивача є такими які сплачені безпідставно, оскільки зміни до зобов'язань є нікчемними.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин) він установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі статтею 36 цього Закону (в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому частиною четвертою цієї статті передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
Колегія суддів наголошує, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 21.11.2019 у справі № 914/2376/18, від 19.02.2020 у справі № 911/269/19, від 18.03.2020 у справі № 910/11655/18.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом (постанова ВП ВС від 04 06 2019 у справі №916/3156/17).
В той же час, факти щодо підтвердження обставин нікчемності правочину встановлюються, зокрема, у випадку наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19).
Оскільки у даному спорі, окрім визнання недійсним нікчемного правочину, була заявлена вимога про стягнення зайво сплачених коштів за спожитий природній газ через укладення додаткових угод, які позивач вважає нікчемними, а тому суд першої інстанції правомірно досліджував обставини нікчемності спірного правочину.
Щодо вимоги позивача про стягнення грошових коштів, колегія суддів відзначає, що згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі
З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін.
Так, згідно роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю визначено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.
В залежності від коливань ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладення додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.
Отже, у кожній наступній додатковій угоді ціна за одиницю товару може змінюватись, (в тому числі збільшуватись) до 10 % у порівнянні з ціною на одиницю товару, узгоджену в попередній додатковій угоді, якою була змінена ціна одиниці товару.
Відповідно до пункту 4.3 договору ціна, зазначена в пункті 4.1 договору може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, з урахуванням вимог статті 36 Закону України Про публічні закупівлі" (із змінами).
Пунктом 9.4 договору передбачено, що усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами).
Як було зазначено вище, між сторонами договору було укладено 14 додаткових угод, у тому числі спірні №2/2017 від 18.12.2017 та №3/2017, за умовами яких сторонами протягом листопада 2017 - грудня 2018 змінювали ціну за 1000 кубічних метрів природного газу.
Посилання апелянта на те, що відповідачем не було доведено коливання цін природного газу, спростовуються наявними в матеріалах справи експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати, які надавались апелянту перед укладенням додаткових угод, якими сторони змінювали ціну за 1000 кубічних метрів природного газу.
Крім того, у пункті 4.2 договору зазначено, що загальна вартість природного газу, який постачальник зобов'язується передати споживачу по даному договору визначається загальною вартістю об'ємів поставленого природного газу за місяць на підставі актів приймання-передачі та на момент укладання даного договору складає 7919450,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 1583890,00 грн, а всього 9 503 340,00 грн.
При цьому судом вірно встановлено, що загальна вартість отриманого позивачем товару становить 7 435 615,91 грн, що свідчить, що істотна умова - ціна договору, змінена (збільшена) не була.
Щодо посилання позивача на положення частин 1 - 3 статті 632 Цивільного кодексу України, якими визначено, що зміна ціни у договорі після його виконання не допускається, то суд зазначає таке. Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.
Вищевказані додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. Згідно з умовами спірних угод строк їх дії прямо зазначено у їх змісті, що узгоджується з нормою частини 7 статті 180 Господарського кодексу України та не є порушенням.
Посилання позивача в якості підстав для стягнення надмірно сплачених коштів на акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за період з 01.01.2016 до 31.03.2019 колегією суддів відхиляється, оскільки встановлення контролюючим органом в ході перевірки фінансово-господарської діяльності позивача певних порушень не може бути підставою для стягнення з відповідача заявлених позивачем до стягнення сум.
Вказане вище, зокрема, відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17 та від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами не було підтверджено, що відповідач порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений природний газ, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у тому числі в частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов'язань у випадках, визначених у статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 у справі № 925/133/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 у справі № 925/133/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 у справі № 925/133/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 925/133/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 20.11.2020
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко