Справа №:755/10363/18
"26" жовтня 2020 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засідання, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву про роз'яснення судового рішення суду, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та зобов'язання вчинити певні дії,
20 червня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалене рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Встановлено графік спілкування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком - ОСОБА_1 , а саме: перші три місяці - перша та третя субота місяця з 13.00 годин по 16.00 годин в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля в присутності матері - ОСОБА_2 ; з четвертого по шостий місяці - перша та третя субота місяця з 13.00 годин по 16.00 годин в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля без присутності матері - ОСОБА_2 . В подальшому: кожну першу та третю п'ятницю з 17.00 до 21.00 годин та першу та третю суботи з 14.00 годин по 19.00 годин; першу неділю літніх канікул; день народження ОСОБА_3 з 19.00 годин до 20.00 годин. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 25 травня 2020 року представник відповідача Данилов Ю.В. подав до суду заяву про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва в частині порядку спілкування батька дитини з дитиною. 10 червня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви Данилова Юрія Валентиновича про роз'яснення рішення суду. 01 жовтня 2020 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Данилова Юрія Валентиновича задоволено частково. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2020 року скасовано, передано питання для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник відповідача - адвокат Данилов Ю.В. в судовому засіданні просив задовольнити заяву та роз'яснити ухвалене Дніпровським районним судом міста Києва рішення від 20 червня 2019 року, в частині, а саме: « з якої саме дати починається відлік «першого місяця» вказаного в судовому рішенні: від дати набрання рішенням законної сили, чи від дати коли батько дитини виявить бажання це зробити; коли починається відлік «четвертого» місяця»: коли та за яких умов, у «подальшому» повинно виконуватись рішення суду, чи може наступити наступний етап спілкування батька з дитиною без настання попереднього; чи можливо виконати рішення суду у разі невиконання батьком дитини попереднього етапу, та не відновлення контакту (взаємозв'язку) з дитиною. Позивач в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, вважає подану до суду заяву безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідач не виконує рішення суду, тому звернення до суду у такий спосіб є підставою утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню у спосіб, визначений у резолютивній частині судового рішення, яка є зрозумілою та не потребує будь-яких роз'яснень.
Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наведені заявником підстави для роз'яснення судового рішення, суд приходить до наступного. Роз'яснення рішення суду - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту. Особа, яка ініціює роз'яснення, у своїй заяві має вказати, що саме у рішенні суду для неї є незрозумілим, як саме невизначеність та нечіткість рішення суду може вплинути на ефективність його виконання. В заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у судовому рішенні є незрозумілим, в чому нерозуміння рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Виходячи з положень ч.1 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Згідно частини першої та другої статті 271 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За нормою вказаної статті рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Роз'ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Таким чином, зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність щодо виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Вирішуючи спір між сторонами, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вказані норми законодавства, внаслідок чого допустили порушення ст.9 Конвенції про права дитини, відповідно до якої дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини. Виходячи зі змісту резолютивної частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Судом встановлено графік спілкування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком у наступний спосіб: перші три місяці - перша та третя субота місяця з 13.00 годин по 16.00 годин в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля в присутності матері - ОСОБА_2 ; з четвертого по шостий місяці - перша та третя субота місяця з 13.00 годин по 16.00 годин в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля без присутності матері - ОСОБА_2 . В подальшому: кожну першу та третю п'ятницю з 17.00 до 21.00 годин та першу та третю суботи з 14.00 годин по 19.00 годин; першу неділю літніх канікул; день народження ОСОБА_3 з 19.00 годин до 20.00 годин.
Тобто, з резолютивної частини судового рішення убачається, що судом визначено чіткий та поетапний період (із зазначенням місяців та днів тижня в конкретному місяці, обмеження по часу спільного дозвілля) для спілкування батька з дитиною, місця проведення зустрічей батька з сином, в присутності та/або без присутності матері дитини, тому рішення суду є чітке і зрозуміле та не припускає різного тлумачення.
Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення чітко встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини та вказано, чому суд прийшов до відповідного висновку про часткове задоволення заявлених вимог та безпосередньо враховував рішення органу опіки та піклування, яким визначено спосіб участі батька у вихованні та спілкування з дитиною. Процедура примусового виконання судового рішення передбачена та детально регламентована Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень. Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень залучення органів опіки та піклування відповідно до покладених на них повноважень обов'язково здійснюється державним виконавцем при виконанні рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною, а також у разі необхідності забезпечення прав та інтересів дітей та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування). У випадку незгоди відповідача, боржника у виконавчому провадженні, з діями державного виконавця під час виконання рішення суду він не позбавлений можливості оскаржити їх в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження та Розділом VІІ ЦПК України.
Таким чином, резолютивна частина рішення є чіткою і зрозумілою, двозначних висловів не містить, а тому прохання у заяві роз'яснити, як саме виконати зазначене рішення, фактично зводиться до роз'яснення порядку виконання рішення за наявності не бажання дитини спілкуватись з батьком. Про відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. (ч. 4 ст. 271 ЦПК України) З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача Данилова Ю.В. , про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, не підлягає задоволенню, за відсутності підстав, передбачених статтею 271 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 258, 271, 260,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Данилова Юрія Валентиновича про роз'яснення рішення суду, яка подана в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.