ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19653/20
провадження № 6/753/1188/20
"25" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Комаревцевої Л.В.
при секретарі Гаврилюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції Данилюк Ольги Борисівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 ,
Державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції Данилюк Ольга Борисівна звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ «Максимум Медіа» - ОСОБА_1 до виконання грошових зобов'язань.
Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні у державного виконавця перебуває ВП № 53230516 по примусовому виконанню виконавчого документа про стягнення з ТОВ «Максимум Медіа» на користь КП «Київавтошляхміст» коштів в розмірі 14736, 88 грн.
Боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому виникла необхідність обмежити його у праві виїзду за межі території України на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
В судове засідання державний виконавець не з'явився, про розгляд подання судом повідомлявся.
Вивчивши матеріали подання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання у зв'язку з наступним.
Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчим провадженням є сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до змісту ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.ь.
Водночас, розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), зокрема ст. 441 цього Кодексу, регулюється порядок тимчасового обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.
За змістом п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При цьому, за правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
На час звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Державний виконавець обґрунтував своє подання тим, що боржником рішення не виконано, жодних дій, спрямованих на його виконання, боржником не вчинено та ним вчиняються дії направлені на свідоме невиконання рішення суду.
Під час розгляду подання, судом досліджені додані державним виконавцем до подання документи та встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення державним виконавцем дій, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», заходів, зокрема не встановлено місце реєстрації керівника товариства через органи ДМС України, привід боржника через органи внутрішніх справ та у випадку відсутності боржника за адресою реєстрації - звернення з поданням про оголошення боржника у розшук, тощо.
Таким чином, враховуючи додані до подання матеріали виконавчого провадження та зміст подання державного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати доведеним той факт, що боржник ОСОБА_1 свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення у примусовому порядку, а відтак подання державного виконавця задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 441 Цивільного процесуального права України, суд,-
Подання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції Данилюк Ольги Борисівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2020.
СУДДЯ: Л.В. Комаревцева