Справа № 569/16535/19
1-кс/569/6016/20
17 листопада 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне швидке збагачення за рахунок отримання грошової винагороди під виглядом надання реабілітації хворим від наркотичної та алкогольної залежностей, не пізніше травня 2018 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, організував та забезпечив функціонування закладів закритого типу для примусового утримання в умовах ізоляції осіб вказаної категорії.
Так, враховуючи складність одноособового утримання великої кількості нарко- та алкозалежних осіб, ОСОБА_8 , послідовно, у різний період часу, перебуваючи у невстановлених слідством населених пунктах Рівненської області та м. Рівне, зустрічався з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та іншими невстановленими особами і з метою реалізації свого злочинного плану, направленого на протиправне швидке збагачення, запропонував їм вступити в злочинне об'єднання, яке би він очолив, які будучи поінформованими про злочинні наміри ОСОБА_8 , на його пропозицію погодилися.
Всі члени групи були об'єднанні єдиним планом, з розподілом функцій її учасників, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім її учасникам. Злочинне об'єднання, яке створив ОСОБА_8 , з метою здійснення викрадення та незаконного позбавлення волі громадян характеризувалось стійкістю, що виражалось у його згуртованості та стабільності.
При цьому, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 ,, діючи з відома інших співучасників організованої групи, підшукали для розміщення в так званих «реабілітаційних центрах» приватні домоволодіння за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , з власниками яких уклали усні та письмові договори про оренду житлових та господарських приміщень за вказаними адресами, при цьому не розкриваючи перед орендодавцями дійсного призначення та протиправного характеру тримання осіб, які будуть проживати в них.
Вказані заклади представляли собою гуртожитки, для тривалого чи короткострокового спільного проживання осіб з залежностями з обмеженням особистої свободи, а саме позбавлення права на самостійне залишення цих закладів, що забезпечувались організованою системою охорони з кола інших членів організованої групи, які здійснювали цілодобовий контроль за поміщенням до цих центрів так званих «реабілітантів».
Організатор злочинної групи ОСОБА_8 здійснював безпосереднє керівництво діями учасників створеної ним організованої групи, обов'язки і завдання які уточнювали під час безпосереднього здійснення конкретного злочину, для досягнення спільної злочннної мети, в тому числі обирали та викрадали з місць проживання та тимчасового перебування або залучали шляхом обману осіб, з кола нарко- та алкозалежних показували та координували шляхи під'їзду до місць вчинення викрадень та шляхи безпечного відїзду після їх здійснення, розподіляли функції між учасниками групи під час скоєння кожного злочину.
Інші члени організованої групи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 з відома ОСОБА_8 , надавши згоду останньому на участь в цьому злочинному об'єднанні на етапі його створення та у настпному приєднувались до нього, усвідомлюючи, що всі вони входять в організовану злочинну групу, своїми діями, у тому числі під час вчинення незаконного позбавлення волі громадян, підтвердили реальність своїх намірів, так як безпосередньо в активній формі брали участь у викраденнях осіб, відповідно до плану і відведеним їм ролям, виконували конкретні дії, спрямовані на досягнення спільної злочинної мети, а також брали безпосередньо участь у вчиненні злочинів.
Члени організованої групи протягом всієї злочинної діяльності особисто та за допомогою засобів мобільного зв'язку інформували один одного про підготовлювані злочини, під час здійснення яких діяли з розподілом ролей за заздалегідь розробленим та схваленим усіма планом.
Так, для реалізації єдиного злочинного умислу на незаконне позбавлення волі осіб, учасники організованої злочинної групи під керівництвом ОСОБА_8 забезпечили цілодобовий нагляд за потерпілими, облаштування приміщень «Центрів» металевими гратами на вікнах, блокування їх шляхом демонтажу віконних ручок, встановлення металевих решіток в місцях, якими можна було залишити вказані будівлі, тобто пристосували засоби для незаконного позбавлення волі людей, які не могли фізично залишити приміщення за власною волею, а для подолання таких спроб передбачалось впровадження системи відповідних примусових заходів та покарань. Для встановлення контролю за поведінкою потерпілих, їх залякування, застосовувалась система жорстких правил поведінки під час перебування в «Центрах» заснованих на відносинах субординації, підпорядкування, ізоляції від навколишнього світу, які забезпечуватимуться системою покарань, обмежень прав потерпілих, зокрема й тих, які мали ознаки катувань.
Крім того, за потерпілими здійснювався цілодобовий нагляд, забезпечувалась реалізація встановлених правил поведінки, примусово застосовувались покарання, психологічне та фізичне насильство щодо осіб, які не бажали перебувати в «Центрах» та підпорядковуватись вигаданій системі так званого лікування від залежностей.
Зазначені покарання застосувались за будь-які порушення встановлених правил, зокрема дріб'язкові, принижуючи честь і гідність осіб, завдаючи їм моральних та фізичних страждань, а саме: примус до виконання принизливих дій перед іншими особами, які незаконно утримувались разом з потерпілими, зокрема у присіданні в кількості до 2000 разів, носінні важких предметів, забороною курцям курити, примушуванню до написання однієї фрази або речення декілька тисяч разів, примушування до вживання невідомих таблеток, які викликали сонливість або різке погіршення стану здоров'я, а відмова від виконання яких тягнула в свою чергу до покарань у вигляді обмеження сну, відповідальності декількох осіб за дії одного та нанесення тілесних ушкоджень.
З метою максимально тривалого перебування осіб в «Центрах» передбачалось позбавлення утримуваних осіб доступу до інформації про події суспільного життя, можливості спілкуватися з людьми поза «Центром», що мало викликати в них страх перед навколишнім світом та реалізувалось шляхом відсутності телебачення, радіо, газет, доступу до мережі «Інтернет», примусовому вилученні особистих речей, грошових коштів та, зокрема, будь яких засобів зв'язку, в тому числі мобільних телефонів.
Водночас розуміючи, що реалізація злочинного умислу не можлива без введення в оману членів сімї та близьких родичів потерпілих щодо умов перебування в «Центрах» та стану здоров'я утримуваних осіб було встановлено жорсткі обмеження побачень та телефонних розмов потерпілих з родичами та особистої присутності при таких розмовах чи побаченнях представників центрів.
Пошук осіб з залежностями здійснювався завдяки розміщенню інформації в мережі «Інтернет», а також з використанням соціальних мереж Facebook, Instagram та паперових оголошень розміщених в лікувальних закладах та інших публічних місцях.
Учасники організованої злочинної групи за задумом ОСОБА_8 мали неухильно дотримувалися правил поведінки як між собою, так і у взаємовідносинах з потерпілими особами, які забезпечувались системою покарань за невиконання вимог. Крім того, при поміщенні до «Центрів» проводився обшук осіб, вилучались їх особисті речі та будь-які засоби зв'язку, зокрема мобільні телефони. Для додержання конспірації та унеможливлення розкриття незаконної діяльності з боку правоохоронних органів для обміну інформацією в спілкуванні учасниками групи використувались умовності та наперед обумовлені фрази та вислови відомі лише учасникам групи, крім того, спілкування проводилось за допомогою додатків - месенджерів, які функціонують з використанням ресурсів «Інтернет».
Усвідомлючи вимоги законодавства щодо неможливості здійснення громадською організацією підприємницької діяльності, учасники групи документально оформлювали відносини з потерпілими у вигляді підписання розписок про надання благодійної допомоги у вигляді послуг з реабілітації та ресоціалізації. Крім того, задля уникнення притягнення до відповідальності учасники групи шляхом погроз в тому числі і заподіяння тілесних ушкоджень вимагали в залежних осіб, написання письмових розписок щодо добровільності поміщення їх до «Центрів» та подяки за проведене так зване лікування, однак дані розписки не можуть свідчити про усвідомлену згоду особи на їх написання так як написані під примусом.
Таким чином, учасники організованої ОСОБА_8 злочинної групи свідомо порушували вимоги статей 28,29,32,43 Коституції України, згідно яких кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Кожна людина має право на особисту недоторканість. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Організована ОСОБА_8 група діяла з травня 2018 року по 19 травня 2020 року, неодноразово вчиняючи викрадення громадян та їх подальше тривале незаконне позбавлення волі, яка була припинена у зв'язку з викриттям правоохоронними органами.
Так реалізуючи єдиний злочинний умисел на швидке збагачення за рахунок осіб з різного роду залежностями, забезпечували силове викрадення потерпілих та в подальшому незаконно поміщали у спеціально пристосовані приміщення за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , де утримували там проти їх волі, під виглядом надання платних медичних послуг з лікування від різного виду залежностей, хоча фактично такого лікування не проводилось, за що отримувати щомісячну плату у розмірі від 3 до 12 тисяч гривень з однієї особи. Усвідомлюючи, що розмір прибутку залежить від тривалості перебування, утримували потерпілих у центрах закритого типу протягом максимально тривалого часу.
ОСОБА_5 , виконуючи роль так званого консультанта та учасника так званої «мотиваційної групи» в м. Рівне, особисто та під час спілкування з використанням мобільного зв'язку, забезпечував функціонування системи незаконного утримання людей,
-організовував доставку потерпілих осіб до місця розташування так званих «Центрів», забезпечував цілодобовий нагляд за поведінкою потерпілих та їх охорону та самостійно здійснював такий нагляд;
-здійснював пошук осіб з залежностями, члени сімї чи близькі родичі яких мають змогу оплачувати їх утримання в «Центрах», повідомляв їм недостовірну інформацію щодо умов перебування, про що інформував організатора ОСОБА_8 ;
-повідомляв членам сімї та близьким родичам потерпілих неправдиву інформацію щодо умов перебування останніх в «Центрах» та стан їх здоров'я, переконуючи їх у необхідності продовження перебування потерпілих в «Центрах»;
-застосовував погрози та інше психологічне насильство до потерпілих;
-організовував залучення потерпілих до примусової праці з прибирання, готування їжі та визначав конкретні види покарань та давав вказівки так званим консультантам та волонтерам щодо застосування до потерпілих покарань за відмову від праці;
-виконував інші вказівки ОСОБА_8
19.05.2020 о 10 год. 20 хв. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України на підставі статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5
19.05.2020 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України повідомлено ОСОБА_5 , як виконавця в складі організованої злочинної групи.
21.05.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 10 год. 20 хв. 18 липня 2020 року.
15.07.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 12 вересня 2020 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 09.11.2020.
04.11.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 19.11.2020.
Підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України про яку повідомлено ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, а саме:
-результатами проведених НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуальне спостереження, зокрема щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 (в яких зокрема, зафіксовано факти спілкування співучасників злочину між собою, факти надання ОСОБА_8 вказівок співвиконавцям злочину, факти незаконного позбавлення волі потерпілих осіб, інше);
-даними отриманими в ході контролів за вчиненням злочину у формі спеціальних слідчих експериментів, зокрема з ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ;
-показаннями допитаних у кримінальному провадженні потерпілих, а саме ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_36 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та інших, які повідомили обставини при яких були позбавлені волі та незаконно всупереч їх волі утримувалися в так званих «центрах реабілітації» тривалий час в шкідливих для здоров'я умовах без можливості їх самовільно залишити;
-протоколами проведених слідчих експериментів за участі потерпілих ОСОБА_40 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ;
-показаннями допитаних у кримінальному провадженні свідків ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та інших, які повідомили обставини позбавлення волі та незаконного, всупереч їх волі, утримання їх близьких родичів в так званих центрах реабілітації тривалий час в шкідливих для здоров'я умовах без можливості їх самовільно залишити;
-протоколами проведених впізнань за фотознімками за участю потерпілих та свідків у кримінальному провадженні;
-результатами проведених тимчасових доступів до інформації, яка знаходилась в операторів мобільного зв'язку, стосовно з'єднань фігурантів кримінального провадження між собою;
-результатами тимчасового доступу до речей та документів, стосовно проведених операцій за банківськими картками фігурантів злочину;
-даними отриманими в ході проведених обшуків від 19.05.2020 в місцях розташування так званих «реабілітаційних центрів» та за місцями проживання фігурантів кримінального правопорушення, в ході чого вилучено блокноти, чорнові записи, банківські картки, документи, договори, так звані листи подяки, печатки, автотранспортні засоби фігурантів, інше;
-протоколами оглядів речей та документів, які були вилучені в ході проведених обшуків;
-протоколами оглядів мобільних телефонів фігурантів кримінального провадження, в яких зафіксовано переписки, які велися між співучасниками злочину у своїй протиправній діяльності, факти ведення так званої «бугалтерії», розприділення грошових коштів між співучасниками злочинів, інше;
- іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Метою продовження строку застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити і сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки установлено, що ОСОБА_5 , ніде не працює, тому є всі підстави вважати, що одразу після звільнення з-під варти він поїде на територію за місцем його фактичної реєстрації або в інше місце та не буде з'являтись на виклики слідчого та суду. Крім того, в ході досудового розслідування при з'ясуванні обставин, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній на території Рівненської області, де здійснюється досудове розслідування, проживає тимчасово, не має постійних занять, роботи та постійного джерела заробітку, що вказує на відсутність у нього стримуючих чинників особистісно-соціального характеру. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_5 є особою суспільно небезпечною та схильною до вчинення злочинів і дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов'язків, тобто встановлена наявність ризику, зазначеного у п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
2)незаконно впливати на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Встановлено, що ОСОБА_5 під час вчинення злочинів з метою особистого швидкого збагачення свідомо зневажав основоположні норми Конституції України, згідно яких кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Кожна людина має право на особисту недоторканість. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Окрім цього, свідомо ігнорував вимоги статті 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними», згідно яких , примусове лікування осіб, які визнані хворими на наркоманію, але ухиляються від добровільного лікування але продовжують після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв'язку з їх небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи здійснюється за рішенням суду у спеціалізованих лікувальних закладах охорони здоров'я за рішенням суду. Підготовка матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування та передача цих матеріалів до суду здійснюються органами Націоналдьної поліції у порядку, визначеному нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоровя, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Генеральної прокуратури України.
Також ОСОБА_5 достеменно відомо, що чинним законодавством примусове лікування осіб, які страждають на алкогольну залежність або залежність від ігроманії не передбачено.
Дані факти свідчать про схильність до порушень основоположних прав людини і підвищену суспільну небезпечність. Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 виконував дії по забезпеченню діяльності так званих центрів реабілітації, для чого подолав велику відстань та приїхав до м. Рівне, де орендувались приміщення будинків, які зокрема були облаштовані для незаконного утримання осіб проти їх волі протягом тривалого часу (зняті ручки на дверях та вікнах, забезпечено цілодобову охорону) з метою вчинення злочинів та «легкої» наживи, особисто забезпечував цілодобову охорону потерпілих у «Центрі», дають підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання буде здійснювати тиск на потерпілих та свідків.
3)вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, з якою впевненістю, активністю та непорушністю було вчинено злочини у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 та як він ретельно виконував дії щодо вчинення злочину за попередньою змовою із іншими співвиконавцями злочину.
Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що дані ризики на даний час не зменшились, а реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.
Тому утримати ОСОБА_5 від здійснення перешкод кримінальному провадженню, ухилення від виконання процесуальних рішень може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, враховуючи положення ст. 178 КПК України, досудовим слідством встановлені обставини, які у своїй сукупності достатні для вирішення питання про продовження строку застосування підозрюваному запобіжного заходу - тримання під вартою, зокрема: 1) наявні докази про вчинення підозрюваним злочину є вагомими та достатніми; 2) злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, тому усвідомлення ним невідворотності покарання може вплинути на його поведінку з метою ухилення від викликів до слідчого та перешкоджання встановлення істини по справі.
13.11.2020 на виконання вимоги ст. 290 КПК України слідчий за дорученням прокурора повідомив підозрюваним, його захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та потерпілому про відкриття сторонами кримінального провадження. 19.11.2019 сторони кримінального провадження розпочали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку передбаченого ст. 290 КПК.
Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, в порядку передбаченого ст. 290 КПК, не включається у строки досудового розслідування.
Отже, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 - закінчується 19.11.2020.
Разом з тим, 13.11.2020, на підставі ст.290 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та сторонам надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Із врахуванням викладеного, строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні залишилось 7 днів.
Тому виникла необхідність у вирішення питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою на 7 днів, тобто до 26.11.2020, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини, просили продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який він може відбувати у орендованому житлі, за адресою: АДРЕСА_9 . Оскільки він раніше не судимий, має на утриманні матір інваліда, позитивно характеризується за місцем проживання, отже має міцні соціальні зв'язки. Крім того, суду повідомили, що він уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов'язані з тиском на потерпілих та свідків не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в його справі. Також він вже тривалий час перебуває під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12019180000000052 від 07.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 186 КК України.
О 10 год. 20 хв., 19.05.2020р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.05.2020р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України.
21.05.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 20 хв. 18 липня 2020 року.
04.11.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 19.11.2020.
13.11.2020, на підставі ст.290 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та сторонам надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження щодо підозрюваного строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі “Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має на утриманні матір інваліда, орендує житло, за адресою: АДРЕСА_9 , позитивно характеризується за місцем проживання, що стверджується копіями відповідних документів, отже має міцні соціальні зв'язки, а також тривалий час перебуває під варто, а саме 6 місяців. Крім того, слідчим та прокурором не доведено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_9 - цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього, в межах строку досудового розслідування такі обов'язки - прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_9 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора;
-повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 листопада 2020 року.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 26 листопада 2020 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому в ОВС СУ ГУНП ОСОБА_4 .
В частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1