Справа № 4815/96/20
номер провадження 1-кп/558/147/20
25 листопада 2020 року смт Демидівка Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі :
одноособово суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180210000147 від 05.05.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шубків, Тучинського району, Рівненської області, проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, зі слів працюючого, освіта повна загальна середня, не військовозобов'язаного, не одруженого, не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Заболотниця Млинівського району, Рівненської області, проживаючого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, освіта повна загальна середня, не військовозобов'язаного, одруженого, не працюючого, не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
30.03.2020 року близько 23 години ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 знаходилися поблизу багатоквартирного будинку, що за адресою АДРЕСА_3 , де у під'їзді виявили велосипед марки «Montana», який належить ОСОБА_6 , та велосипед марки «Мінск», який належить ОСОБА_7 .. Саме у цей момент у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник умисел на збагачення за рахунок чужого майна, шляхом крадіжки вказаних велосипедів.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись, відсутністю власників майна, а також переконавшись в тому, що їхні неправомірні дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, з метою збагачення за рахунок чужого майна, спільно, умисно, таємно викрали велосипед із рамою закритого типу марки «Montana» вартістю 1493,23 гривні та велосипед із рамою відкритого типу марки « Мінск» вартістю 1400 гривень, які знаходилися у під'їзді багатоквартирного будинку, після чого на викрадених велосипедах залишили місце події, тим самим розпорядилися викраденим на власний розсуд.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду у сумі 1493, 23 гривні та потерпілому ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду у сумі 1400 гривень.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
У відповідності до норм ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, з'ясувавши думку прокурора, обвинувачених, щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинувачених, дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинувачених , а також , які стосуються речових доказів та судових витрат.
Суд з'ясував, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження роз'яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та показав, що 30.03.2020 року близько 23 години він разом з ОСОБА_4 знаходилися біля багатоквартирного будинку, що в АДРЕСА_3 , де у під'їзді даного будинку виявили велосипеди марки "Montana" та " Мінськ". В цей момент у них виник умисел на викрадення даних велосипедів. Першим надав таку пропозицію ОСОБА_4 , на що він погодився. ОСОБА_4 стояв на сторожі, а він вивозив дані велосипеди з під'їзду. В подальшому на викрадених велосипедах вони обоє поїхали в м. Дубно та на другий день о 8.00 ранку продали їх на металолом. Отримані гроші використали на власні потреби. На сьогодні одного велосипеда марки «Montana» повернули потерпілому ОСОБА_6 .. Іншого велосипеда не вдалося відшукати, тому він не повернутий потерпілому. Мають намір повернути за нього гроші потерпілому. На сьогодні щиро розкаюється в скоєному, просить суворо його не карати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та дав суду аналогічні показання, що й обвинувачений ОСОБА_3 . Підтвердив ту обставину, що перший запропонував вчинити крадіжку. Обоє з ОСОБА_3 домовилися викрасти дані велосипеди та продати їх на металолом. Він стояв на сторожі, коли ОСОБА_3 вивозив велосипеди з під'їзду будинку. Після цього кожний взяв по велосипеду та поїхали вночі в м.Дубно, та вранці наступного дня здали викрадені велосипеди на металолом, а виручені гроші поділили та використали на власні потреби. На той час не докінця усвідомлювали що роблять. На сьогодні щиро розкаюється у вчиненому. Потерпілому ОСОБА_6 велосипед повернуто, а потерпілому ОСОБА_7 мають намір відшкодувати гроші. Через відсутність роботи на змогли відшкодувати матеріальні збитки на сьогодні.
Потерпілий ОСОБА_7 - на розгляд справи не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Також вказав, що претензій морального чи матеріального характеру до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не має і в подальшому мати не буде так як збитки йому відшкодовано шляхом повернення велосипеда. Не заперечує проти спрощеного судового розгляду справи в порядку ст. 349 КПК України /а.п.34 /.
Потерпілий ОСОБА_6 на розгляд справи не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, претензій морального чи матеріального характеру до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не має і в подальшому мати не буде. Шкода йому не відшкодована. Не заперечує проти розгляду вказаного кримінального провадження відповідно до ст. 349 КПК України /а.п. 37/.
Допитавши обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши заяви потерпілих, а також матеріали кримінального провадження, які характеризують обвинувачених, з'ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом'якшують і обтяжують їх покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченими відноситься до нетяжких злочинів.
Обираючи покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги обставини, передбачені ст. ст. 66,67 КК України, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування збитків, а також те, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Згідно довідки про судимість, ОСОБА_3 не судимий /а.п. 133/.
Відповідно до характеристики, Радивилівської міської ради від 6 травня 2020 року ОСОБА_3 депутатом Радивилівської міської ради не обирався. Скарг на незадовільну поведінку на ОСОБА_3 в міську раду не надходило /а.п.124/.
Згідно характеристики Радивилівського професійного ліцею від 7 травня 2020 року ОСОБА_3 за час навчання зарекомендував себе як учень з низьким рівнем знань. Є емоційним, неврівноваженим, схильним до обману, у спілкуванні з учнами та вихователями нестриманий. У гуртожитку зарекомендував себе з негативної сторони. Притягувався до адміністративної відповідальності /а.п.125/.
Згідно довідки КНП «Радивилівська районна лікарня» Рівненської області № 456 від 18.05.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває /а.п.131/.
Обираючи покарання ОСОБА_4 суд бере до уваги обставини, передбачені ст. ст. 66,67 КК України, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування збитків, а також те, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно довідки про судимість, ОСОБА_4 не судимий /а.п. /.
Відповідно до характеристики, Радивилівської міської ради від 6 травня 2020 року ОСОБА_4 депутатом Радивилівської міської ради не обирався. Скарг на незадовільну поведінку на ОСОБА_4 в міську раду не надходило /а.п.129/.
Згідно характеристики Радивилівського професійного ліцею від 7 травня 2020 року ОСОБА_4 за час навчання зарекомендував себе як емоційний, неврівноважений учень, неодноразово вступав в конфлікти з учнями та працівниками ліцею. Відноситься до учнів з категорії дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування/а.п.130/.
Згідно довідки КНП «Радивилівська районна лікарня» Рівненської області № 458 від 18.05.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває /а.п.132/.
Відповідно до висновку досудової доповіді органу пробації про обвинуваченого ОСОБА_3 , орган пробації, врахувавши соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, а також середній рівень ризику вчинення обвинуваченим повторного правопорушення та низький рівень ризику його небезпеки для суспільства, вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі для окремих осіб) /а.п.187-189/.
Відповідно до висновку досудової доповіді органу пробації про обвинуваченого ОСОБА_4 , орган пробації, врахувавши соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, а також середній рівень ризику вчинення обвинуваченим повторного правопорушення та низький рівень ризику його небезпеки для суспільства, вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі для окремих осіб) /а.п.180-183/.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджениих, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючі покарання обставини, особи винних, які вперше вчинили кримінальне правопорушення, висновки досудових доповідей щодо обвинувачених, суд дійшов висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання реально, а вважає за необхідне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України та ст. 76 КК України.
Згідно постанови про приєднання речових доказів від 14.05.2020 року в даному кримінальному провадженні наявні речові докази /а.п. 97/.
Відповідно до ст. 100 КПК України, суд повинен вирішити долю речових доказів.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених витрати на проведення судових експертиз №3.2-558/20 від 13.05.2020 року, № 3.2-560/20 від 14.05.2020 року у сумі 980 гривень 70 копійок /а.п.96,121/.
Цивільний позов у справі не заявлено.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67 Кримінального кодексу України, керуючись ст.ст. 373- 374, 376, 377, 395 КПК України, -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 ( одного) року обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_3 в порядку ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. Встановити іспитовий строк 1 рік.
Покласти обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1( одного) року обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_4 в порядку ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. Встановити іспитовий строк 1 рік.
Покласти обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази - велосипед із рамою закритого типу марки « Montana» який переданий на зберігання ОСОБА_6 - залишити у його користуванні.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати - витрати пов'язані із залученням експерта по 490 (чотириста дев'яносто) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок з кожного.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя: ОСОБА_1