Справа № 548/1728/20
Провадження №1-кп/548/275/20
25 листопада 2020 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12020170330000357 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, такого, що не має на утриманні малолітніх чи непрацездатних осіб, раніше судимого:
- 21.01.2020 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 850 грн штрафу,
- 26.02.2020 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
- 06.05.2020 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до остаточного покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , маючи невідбуте покарання за вчинення крадіжок, у вигляді чотирьох років позбавлення волі із звільненням та іспитовим строком два роки згідно вироку Хорольського районного суду від 06.05.2020 року, на шлях виправлення не став і вчинив злочин у вигляді крадіжки чужого майна, при наступних обставинах.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , 28.09.2020 року близько 22:20 год, з метою крадіжки на власному велосипеді прибув до магазину «Автомаг» за адресою: АДРЕСА_3 , таємно, повторно, шляхом зриву руками з фасаду магазину викрав належний потерпілому ОСОБА_5 прожектор марки «Ledstar» з датчиком руху вартістю 329,58 грн, яким розпорядився на власний розсуд.
При розгляді справи в суді обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, надав пояснення з приводу вчиненого злочину, які повністю узгоджуються із змістом обвинувачення. У вчиненому розкаявся.
Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому як обвинувачений, так і прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За таких обставин після роз'яснень цьому обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження стосовно речових доказів, а також відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, вірною, так як цей обвинувачений, в період відбування покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначене 06.05.2020 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області, 28.09.2020 року близько 22:20 год, прибувши до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно, повторно викрав прожектор марки «Ledstar» з датчиком руху вартістю 329,58 грн, належний потерпілому ОСОБА_5 , яким розпорядився на власний розсуд.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 КК України.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі коли особа в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, тому суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75, 76 КК України.
Приймаючи до уваги викладене, дані про особу обвинуваченого, який є працездатним, але не займається суспільно-корисною діяльністю, зважаючи на те, що обвинувачений вчинив злочини в період відбування покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі із звільненням та іспитовим строком 2 роки, суд не вбачає передбачених законом підстав для застосування при призначенні йому покарання ст. 69 КК України.
Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_4 інкримінований йому злочин вчинив в період невідбутого покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 06.05.2020 року, суд вважає за необхідне, за цим вироком, призначити йому покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі та остаточно визначити йому покарання з урахуванням покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 06.05.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання частини невідбутого покарання до покарання, призначеного за цим вироком суду.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, йому необхідно залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд визначає, що дію даного запобіжного заходу продовжено саме з метою забезпечення виконання даного вироку суду та із зазначенням настання певної події - до набранням цим вироком законної сили, що у повному обсязі узгоджується з принципом юридичної визначеності, який є особливо важливим при позбавленні свободи та з принципом законності в цьому контексті (щодо процедури - п. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»), стосується забезпечення передбачуваності застосування певного закону і не суперечитиме як п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, так і положенням ч.1 ст.115 КПК України.
Крім того, суд бере до уваги, що ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 06.05.2020 року, та направлено його для відбування покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, до кримінально-виконавчої установи, з урахуванням чого, строк відбування покарання за цим вироком необхідно обчислювати із 01 жовтня 2020 року.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 - 371, 373 - 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте обвинуваченим частину покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 06.05.2020 року у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, і остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_4 визначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 01 жовтня 2020 року.
Речові докази по справі у вигляді:
-прожектору марки «Ledstar» з датчиком руху, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, - повернути потерпілому ОСОБА_5 як його власність, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 02.10.2020 року.
Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку суду, не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учасникам судового розгляду, що не були присутні при його проголошенні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, а обвинуваченим, що утримується під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювались.
Головуючий: