Справа № 545/2654/20
Провадження № 2-а/545/113/20
"25" листопада 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Потетій А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області капітана поліції Гнітька Дмитра Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання його дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи вимоги тим, що вказана постанова є незаконною, оскільки вона винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, що грубо порушує його права.
Вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ №3084407 від 04.09.2020 року складеною інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області капітана поліції Гнітька Д.О., позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 04.09.2020 року о 20 год. 33 хв. керуючи ТЗ проїхав перехрестя вул. Героїв Сталінграду та вул. Великотирнівська в м.Полтава на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е. ПДР (порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних сигнали забороняючих рух), чим скоїв адміністративне правопорушення. передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425,00 грн.
Вважає дії інспектора протиправними, а постанову незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, 4 вересня 2020 року, позивач рухався в транспортному засобі Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому, проїзд перехрестя він здійснив на зелений колір світлофору, а як увімкнувся другий червоний колір він зупинився, однак капітан поліції Гнітько Д.О. заперечив ці обставини та показав позивачу відео з відеореєстратора його автомобіля, як позивач нібито проїжджає дане перехрестя, однак те що позивач його проїжджає на заборонений сигнал світлофору на відео не має, так як і не показано прямо, що це дійсно позивач здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора.
На підставі вищевикладеного, вважає, що відповідач грубо порушив вимоги ст.62 Конституції України.
У судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилися про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином. У відзиві на позов відповідач заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Зокрема у відзиві на позов відповідач прохав відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 04.09.2020 об 20 год. 33 хв. в м. Полтава по вул. Героїв Сталінграду 34/24, водій керуючи транспортним засобом SKODA RAPІD, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вул. Героїв Сталінграду та Великотирнівська на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР).
Згідно п 8.7.3. ПДР сигнали світлофора мають такі значення:
г) жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
Разом з тим в пункті 8.10 ПДР, зазначено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо її немає перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні - перед перехрещуваною проїзною частиною.
Враховуючи всі вищевказані норми законодавства позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та застосовано до порушника стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425 гривень.
До постанови додається відеофіксація із автомобільного відеореєстратора по факту порушення ПДР та нагрудної відеокамери (бодікамери) по факту розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, на відеозаписі із відеореєстратора «1. 2020_0904_201601_748»
зафіксовано наступне:
об 20:15:58 по напрямку руху патрульного автомобіля (вул. Героїв Сталінграду) горить червоний сигнал світлофора, по напрямку руху автомобіля позивача (вул. Великотирнівська) горить зелений сигнал світлофора (стоп кадр 1);
об 20:16:02 по напрямку руху патрульного автомобіля (вул. Героїв Сталінграду) продовжує горіти червоний сигнал світлофора, по напрямку руху автомобіля позивача (вул. Великотирнівська) вмикається зелений миготливий сигнал світлофора;
об 20:16:05 по напрямку руху патрульного автомобіля (вул. Героїв Сталінграду) вмикається жовтий сигнал світлофора, по напрямку руху автомобіля позивача (вул. Великотирнівська) також вмикається жовтий сигнал світлофора;
об 20:16:09 по напрямку руху патрульного автомобіля (вул. Героїв Сталінграду) вмикається зелений сигнал світлофора, по напрямку руху автомобіля позивача (вул. Великотирнівська) вмикається червоний сигнал світлофору, в цей час автомобіль під керуванням позивача перетинає світлофор (стоп кадр 2);
об 20:16:26, після безперервного слідування за автомобілем позивача патрульний автомобіль наближається та чітко фіксує номерний знак НОМЕР_1 .
Звертає увагу, що крім світлофора, який подає сигнал в напрямку руху патрульного автомобіля відеозапис чітко фіксує і світлофор, який розміщений на цій же опорі та подає сигнал в напрямку руху автомобіля позивача на вул. Великотирнівську.
Таким чином, посилання позивача на те, що матеріали відеофіксації не містять доказів про те, що він перетнув перехрестя на заборонний сигнал світлофора є необгрунтованими та спростовуються матеріалами відеозапису.
В сукупності надані докази свідчать про те, що позивач, рухаючись по вул. Великотирнівська. перетнув перехрестя із вул. Героїв Сталінграду саме на забороняючий червоний сигнал світлофора.
Також вказує, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відеофіксації. Крім того, відповідачем було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст. 279 КУпАП.
Крім того, дії зі складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є, по суті, виконанням службовими особами, своїх службових повноважень, наданих чинним законодавством.
У зв'язку із вищевикладеним, з врахуванням судової практики, вважає необгрунтованим позовну вимогу про визнання дій інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправними.
Зважаючи на те, що сторони висловили свою позицію, відповідач подав відзив на позов, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
На підставі викладеного суд вирішив провести розгляд справи у письмовому провадженні відповідно до вимог ст. 205 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3084407 від 04.09.2020 року складеної інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області капітана поліції Гнітька Д.О., ОСОБА_1 04.09.2020 року об 20 год. 33 хв. в м. Полтава по вул. Героїв Сталінграду 34/24, керуючи транспортним засобом SKODA RAPІD, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вул. Героїв Сталінграду та вул. Великотирнівська на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року, (порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних сигнали забороняючих рух).
Згідно зазначеної постанови серії ЕАМ №3084407 від 04.09.2020 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п.8.7.3. Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло; г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Загальними положеннями Правил дорожнього руху, затверджених зокрема п. 1.1. визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
На відеозаписі під назвою «1. 2020_0904_201601_748» дослідженого судом, зафіксовано можливе порушення п.8.7.3. (е) Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у дощову чи після дощову погоду з мокрим дорожнім покриттям. Однак, не перевірені доводи позивача, що він проїхав перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофору, який змінився на жовтий і вже коли автомобіль порівнявся з електричної опорою, на якій був встановлений світлофор загорівся червоний сигнал світлофору.
Згідно п. 8.11. Правил дорожнього руху, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10. цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно відеозапису «1. 2020_0904_201601_748» об 20:16:09 по напрямку руху патрульного автомобіля (вул. Героїв Сталінграду) вмикається зелений сигнал світлофора, по напрямку руху автомобіля позивача (вул. Великотирнівська) вмикається червоний сигнал світлофору, в цей час автомобіль під керуванням позивача порівнявся з електроопорою (стоп кадр 2) та продовжив рух, із забезпечення безпеки дорожнього руху, не створюючи будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином підстави стверджувати, що проїзд перехрестя позивачем був здійснений з порушенням Правил дорожнього руху у суду не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вказані обставини є такими, що зумовлюють задоволення позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3084407 від 04.09.2020 року, що у свою чергу відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі по адміністративне правопорушення.
Разом з тим, дії зі складення постанови у справі про адміністративне правопорушення є, по суті, виконанням службовими особами своїх повноважень, наданих чинним законодавством. Отже, вказані дії суб'єкта владних повноважень не порушують прав позивача.
З огляду на викладене суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, а оскаржувана постанова до скасування як незаконна із закриттям провадження у справі у відповідності до вимог ст. 247 КУпАП.
Згідно ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави у зв'язку з частковим задоволенням позову та відстроченням його сплати позивачу до прийняття рішення по суті справи.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246 КАС України, ст. ст. 122 ч. 1, 126, 247, 259-263, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», Конституцією України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати як незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3084407 від 04.09.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області капітана поліції Гнітька Дмитра Олександровича щодо складення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3084407 від 04.09.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - з Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд 3; код за ЄДРПОУ 40108646) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при проголошенні у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Г. Потетій