Справа № 592/8953/15-ц
Провадження № 4-с/592/35/20
24 листопада 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Катрич О.М.
за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого державного виконавця Зарічного відділу ДВС м.Суми Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми Ляшенко Любов Вікторівни про закінчення виконавчого провадження та повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання -
До суду із скаргою звернулася стягувач ОСОБА_1 , яку мотивує тим, що на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з 13.12.2018 перебувало виконавче провадження №57914476, з примусового виконання виконавчого листа №592/8953/15-ц, виданого14.11.2018 Ковпаківським районним судом м.Суми.
В ході здійснення виконавчого провадження на її звернення до начальника Зарічного ВДВС з запитом про хід виконання рішення суду, проведення виконавчих дій за тривалий час вона не отримала жодної достовірної інформації, що є порушенням вимог ст.25 ЗУ „Про виконавче провадження".
З копією постанови про закриття виконавчого провадження від 22.03.2019 ознайомилась з листа відповіді на її звернення до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумський області 01.11.2020. В Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень постанова про закриття виконавчого провадження від 22.03.2019 не зареєстрована. Державним виконавцем до 22.03.2019 і опісля належно не було виконано норму Закону „Про виконавче провадження", не доопрацьовано усіх необхідних заходів для того, щоб змусити боржника виконати рішення суду.
Враховуючи той факт, що жоден виконавчий документ виконавчого провадження №57914476 від Зарічного ВДВС м.Суми до суду відповідно реєстрації вхідної документації не надходив, вважає, що виконавчі документи були втрачені або знищені.
Зарічним ВДВС м.Суми не було надано жодних матеріалів (доказів), на підставі яких було винесено постанову про закриття виконавчого провадження від 22.03.2019, жодних доказів, щодо повернення виконавчих документів до Ковпаківського районного суду. Судом не було встановлено перешкод для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа. Ухвала винесена Ковпаківським районним судом 5 серпня 2020 не була оскаржена і набрала законної сили .
При поданні дублікату виконавчого листа № 592/8953/15-ц, виданого 03.09.2020 ОСОБА_2 ківським районним судом м.Суми до виконання, державним виконавцем Зарічного ВДВС 22.09.2020 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, з посиланням на нескасовану постанову про закриття виконавчого провадження від 22.03.2019. Такі дії державного виконавця унеможливлюють примусове виконання судового рішення боржником,загрожують сутності права на справедливий суд. Просить скасувати постанову про закриття виконавчого провадження від 22.03.2019, та повідомлення про повернення виконавчого документу від 22.09.2020 без прийняття до виконання, винесену Державним виконавцем Зарічного ВДВС м.Суми ОСОБА_3 .
У судове засідання сторони не з'явилися, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином, але їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Від державного виконавця надійшов відзив, в якому зазначає, що на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з 13.12.2018 перебувало виконавче провадження № 57914476, з примусового виконання виконавчого листа № 592/8953/15-ц, виданого 14.11.2018 Ковпаківським районним судом м.Суми, стосовно зобов'язання ПП «Мегаполіс» виконати умови п.1 договору № 71 від 11.03.2014, укладеного з ОСОБА_1 в частині складення кадастрового плану та формування технічної документації, підготовки електронної інформації, погодження електронної інформації в місцевому органі земельних ресурсів і передати виготовлену технічну документацію із землеустрою на розгляд органу місцевого самоврядування для вирішення питання про передачу у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
13.12.2018 року державним виконавцем керуючись ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома.
13.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
23.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій.
08.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій.
27.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Тому, 22.03.2019 державним виконавцем в порядку п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Державним виконавцем надіслано подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності від 22.03.2019 року за вих.№33009. Згідно п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
На адресу відділу надійшла заява від ОСОБА_1 разом із дублікатом виконавчого листа №592/8953/15 від 3 вересня 2020 року, розглянувши заяву 22.09.2020 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вих. №100978 та направлено поштовою кореспонденцією на адресу стягувана 23.09.2020 року за номером відправлення 4002106103582.
22.03.2019 державним виконавцем в порядку п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Відомості щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження до відділу не надходили.
02.11.2020 року начальником відділу винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документу, а саме встановлено, що в межах вказаного виконавчого провадження 08.04.2020 вчинено виконавчу дію щодо закінчення виконавчого провадження та сформовано відповідну постанову в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Проте, у сформованій постанові про закінчення виконавчого провадження допущено помилку в даті її винесення. Тому постановлено виправити допущену у процесуальному документі помилку в даті винесення постанови про закінчення виконавчого провадження вказавши вірну дату "08.04.2019".
В ході здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем вжиті заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення за виконавчим листом. У державного виконавця відсутні правові підстави щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження 22.03.2019 року та повідомлення про повернення виконавчого документа від 22.09.2020 року без прийняття до виконання. Просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з 13.12.2018 перебувало виконавче провадження № 57914476, з примусового виконання виконавчого листа № 592/8953/15-ц, виданого 14.11.2018 Ковпаківським районним судом м.Суми, стосовно зобов'язання ПП «Мегаполіс» виконати умови п.1 договору № 71 від 11.03.2014, укладеного з ОСОБА_1 в частині складення кадастрового плану та формування технічної документації, підготовки електронної інформації, погодження електронної інформації в місцевому органі земельних ресурсів і передати виготовлену технічну документацію із землеустрою на розгляд органу місцевого самоврядування для вирішення питання про передачу у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
13.12.2018 року державним виконавцем керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома (а.с. 36-37).
13.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ПП «Мегаполіс» виконавчого збору в сумі 7 446 грн. (а.с. 39).
23.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій, так як боржник звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду. (а.с. 40-41).
08.02.2019 року державним виконавцем вдруге винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з тим, що боржник не отримав повного тексту судового рішення (а.с. 43-44).
27.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ПП «Мегаполіс», оскільки при перевірці виконання рішення суду, підприємством не надано документів, що підтверджують його виконання. (а.с. 46-47).
22.03.2019 року державним виконавцем в порядку п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що державним виконавцем надіслано подання до поліції про притягнення боржника до кримінальної відповідальності. (а.с. 48).
02.11.2020 року начальником відділу Кубраковим К.П. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документу, а саме встановлено, що в межах вказаного виконавчого провадження 08.04.2020 вчинено виконавчу дію щодо закінчення виконавчого провадження та сформовано відповідну постанову в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Проте, у сформованій постанові про закінчення виконавчого провадження допущено помилку в даті її винесення. Тому постановлено виправити допущену у процесуальному документі помилку в даті винесення постанови про закінчення виконавчого провадження вказавши вірну дату "08.04.2019".(а.с.50-51)
На адресу відділу надійшла заява від ОСОБА_1 разом із дублікатом виконавчого листа №592/8953/15 від 3 вересня 2020 року, розглянувши заяву 22.09.2020 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вих. №100978 та направлено поштовою кореспонденцією на адресу стягувана 23.09.2020 року за номером відправлення 4002106103582 з тих підстав, що 22.03.2019 року (08.04.2019 року) державним виконавцем вже винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відомості про її оскарження до державного виконавця від стягувача не надходили, тому підстав для відновлення виконавчого провадження немає. (а.с.54-55)
Згідно з вимог частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Проаналізувавши документи, надані державним виконавцем, беручи до уваги положення вказаного вище закону, доводи скаржника, то на думку суду, державний виконавець Ляшенко Л.В. не обґрунтувала в достатній мірі постанову про закінчення виконавчого провадження та те, що рішення суду виконати неможливо. Так, 13.12.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, фактично ніяких виконавчих дій проведено не було, окрім як винесення декількох постанов и через 4 місяці виконавче провадження було завершено та направлено подання до поліції стосовно боржника. Чи внесено слідчим або уповноваженою особою органу досудового розслідування відомості про кримінальне правопорушення з боку ПП «Мегаполіс» щодо невиконання судового рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та чи проводиться досудове розслідування за поданням державного виконавця, суду не відомо. Задовольняючи скаргу, суд виходить з того, що державний виконавець не вжив достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу, всупереч статей 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення з використанням можливостей, передбачених у статті 48 цього Закону. Внаслідок чого, рішення суду тривалий час не виконується, а прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.04.2019 року (22.03.2019 ) та повідомлення про повернення виконавчого документу від 22.09.2020 без прийняття до виконання є передчасними та такими, що порушують права стягувача у виконавчому провадженні.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57914476 від 08.04.2019 (22.03.2019 ) та повідомлення про повернення виконавчого документу від 22.09.2020 без прийняття до виконання, винесені старшим державним виконавцем Зарічного відділу ДВС м.Суми Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми Ляшенко Любов Вікторівною.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Катрич