Справа № 576/2163/20
Провадження № 2/576/588/20
25 листопада 2020 року м. Глухів
Глухівський міськрайонним суд Сумської області у складі судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі- Відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .. Від шлюбу вони мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07.09.2020 шлюб між нею та Відповідачем розірвано. ОСОБА_2 , в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча має таку можливість, тому просить суд стягнути з Відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи із дня пред'явлення позову - 09 жовтня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття та допустити до негайного виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року відкрито спрощене провадження у даній справі, сторонам по справі було направлено зазначену ухвалу суду, а відповідачу - копію позовної заяви разом з доданими до неї документами. Згідно поштового повідомлення №4140006454519 відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 29 жовтня 2020 року.
12 листопада 2020 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги Позивача про стягнення аліментів визнає частково, погоджується на сплату аліментів у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу). Зазначає, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 вимоги законодавства щодо зобов'язання утримувати дитину він виконував добровільно, добросовісно та в повному обсязі. Просить врахувати наведені ним обставини та згоду сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 заробітку (доходу).
Позивачем відповіді на відзив не подано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 13 ЦПК України, сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, судом встановлено, що сторони 10 липня 2006 року у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області зареєстрували шлюб, актовий запис № 212 (а.с.9). У шлюбі у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12). Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 вересня 2020 року шлюб між Позивачем та Відповідачем розірвано (а.с.10-11). Згідно довідки про підтвердження місця проживання дитини, дитина проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22). З позовної заяви вбачається, що відповідач добровільно кошти на утримання дитини не дає.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом положень статей 1, 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", статей 1, 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, який визначає рівень інших соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема, у сфері доходів населення.
Судом при визначенні розміру аліментів враховано обставини, зазначені у статті 182 СК України.
Вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно на утримання дитини, на думку суду, є необґрунтованою та надмірною і не підтверджена доказами достатності заробітку (доходу) Відповідача.
Суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки Відповідач спроможний сплачувати аліменти у такому розмірі. Визначаючи розмір аліментів суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та той факт, що обоє з батьків мають утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а отже позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. В даному випадку позов подано до суду 09 жовтня 2020 року.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позову про стягнення аліментів та в зв'язку із тим, що за даною категорією справи Позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтею 27 Конвенції ООН «Про права дитини», статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, статтями 180,181 - 183, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 09 жовтня 2020 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти сплачувати матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позовних вимоги відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави 1681,60 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.А. Мазур