Справа 573/2047/20
Номер провадження 3/573/939/20
24 листопада 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
інспектора СРПП № 3 Білопільського ВП: Ховзуна О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі матеріали, які надійшли із Білопільського ВП Сумського ВП ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
11 листопада 2020 року до Білопільського районного суду надійшов протокол серії ОБ №145060 від 25 жовтня 2020 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу вбачається, що 25 жовтня 2020 року о 14:45 год. по вул. Центральній в смт. Улянівка, гр. ОСОБА_1 керував міні трактором власного виробництва без н/з із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ухилився шляхом відмови у присутності свідка, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
В суді ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що того дня 25 жовтня 2020 року близько 13.00 год. він виїхав із двору на тракторі власного виробництва ( мотоблоку) на город по гарбузи. Біля двору грався його онук та інші діти. Проїхавши приблизно 70-80 м від двору трактор зламався, оскільки порвався ціпок. Він повернувся пішки додому, але не знайшов подібного ціпка та пішов до знайомого ОСОБА_2 спитати чи немає у нього ціпка. ОСОБА_3 саме прийшов із виборів та запропонував йому випити пива. Розуміючи, що трактор не працює, а тому керувати сьогодні він не буде, він погодився та випив чашку пива. Далі ОСОБА_1 повернувся до трактора, де гралися діти і він, разом із останніми почали штовхати разом трактор додому до двору. При цьому, за кермом трактора, який не працював, сидів його онук, а він тримав трактор за руль та йшов із боку трактора. Таким чином, коли до нього під'їхали працівники поліції трактор не працював, а він не був за кермом. Оскільки він не керував трактором, він відмовився проходити огляд, при цьому був залучений один свідок. Також просив у судовому засіданні допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які можуть підтвердити факт того, що 25 жовтня 2020 року до приїзду працівників поліції свідки бачили як він по вул. Свободи в смт. Улянівка тягнув трактор у руках, який не працював.
Інспектор СРПП № 3 Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Ховзун О.С., який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 25.10.2020 року він у складі екіпажу здійснювали патрулювання по смт. Улянівка та побачили як по вул. Центральній водій трактора катає дітей у причепі, при цьому водій сидів поряд із онуком, який був за кермом та навчав його кермувати.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , мешканці вул. Свободи, смт. Улянівка надали пояснення, що того дня 25 жовтня 2020 року вони йшли голосувати на виборчу дільницю по вул. Центральній та зустріли ОСОБА_1 , який тягнув у руках мотоблок. При цьому за кермом був хлопчик, а ззаду мотоблоку були ще діти, які допомагали його штовхати. Один хлопчик був у причепі. Коли вони розминулися та повернули на вул. Д. Белих, то повз них проїхав поліцейський автомобіль білого кольору, який рухався в сторону ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , інспектора Ховзуна О.С., свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом.
Обов'язок проходження особами огляду на стан сп'яніння, покладається на осіб, які керували транспортними засобами з явними ознаками сп'яніння.
Як вбачається з вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Встановлені судом фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, натомість заявлені останнім свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили покази ОСОБА_1 щодо факту несправності мотоблоку, та заперечили факт керування останнім 25.10.2020 року саморобним трактором по вул. Центральна в смт. Улянівка.
Також в судовому засіданні було встановлено, та не заперечувалося інспектором Ховзуном О.С., що ОСОБА_1 у визначеному законом порядку пропонувалося пройти медичний огляд на стан сп'яніння в присутності лише одного свідка - ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
На підставі положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22.12.2010 року по справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріплених в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішення по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позиція, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не була доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності ОСОБА_1 тлумачяться на його користь.
Враховуючи те, що при розгляді справи жодних належних доказів, що підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити, у зв'язку з недоведеністю наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 130, 247, 251, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя