25.11.2020 Справа № 490/8157/20
нп 1-кп/490/808/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
25 листопада 2020 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020150000001116, відомості про яке внесено 13.11.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка, Миколаївської обл., громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого,
з професійно - технічною освітою,не працюючий, є учасником бойових дій, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-
27.04.2019 громадянина ОСОБА_4 , призваного Арбузинським РВК
Миколаївської обл., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1
від 27.04.2019 №103 прийнято на військову строкову службу, та зараховано
до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 .
29.05.2019 після завершення проходження фахової військової підготовки
у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1
від 29.05.2019 №127 ОСОБА_4 направлено для проходження подальшої військової служби до військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 .
30.05.2019 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2
( АДРЕСА_3 ) від 30.05.2019 №117 матроса ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду номера обслуги 1 розрахунку
2 протитанкового артилерійського взводу 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 .
18.06.2019 наказом командира військової частини НОМЕР_2
( АДРЕСА_3 ) від 18.06.2019 №47-РС матроса
ОСОБА_4 прийнято на військову службу за контрактом, який останній уклав 18.06.2019 строком на три роки, та призначено на посаду номера обслуги
1 розрахунку 2 протитанкового артилерійського взводу 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 .
Згідно положень ч. 1 п. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на строкову військову службу, вважається день відправлення
у військову частину з обласного збірного пункту.
Відтак, з 18.06.2019, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4
у військову частину НОМЕР_1 з обласного збірного пункту, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів
є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно з моменту видання виконувачем обов'язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 (затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-У11 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію») на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби матросу ОСОБА_4 достеменно було відомо, і до часу нез'явлення вчасно на службу без поважних причин останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, матрос ОСОБА_4 відповідно
до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, матрос ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Так, 11.12.2019 о 08 год. 00 хв. матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді номера обслуги 1 розрахунку 2 протитанкового артилерійського взводу
1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) та перебував за адресою: АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд, до 13.11.2020, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно до військової частини.
13.11.2020 матрос ОСОБА_4 добровільно прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві
та заявив про себе та вчинений ним злочин.
Умисні дії ОСОБА_4 які виразилися у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 , вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті, оскільки він будучи військовослужбовцем за контрактом 11.12.2019 року за сімейними обставинами не з'явився вчасно для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_3 . У вчиненому обвинувачений щиро покаявся, просив суд його суворо не карати.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і ОСОБА_4 винуватий у його вчиненні, так як він вчасно не з'явився на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, будучи військовослужбовцем (крім строкової служби).
Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до положень ст. 65 враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситьсядо категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який є раніше судимим, має постійне місце мешкання, характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має статус учасника бойових дій, а тому приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 (три) роки, звільнивши обвинуваченого від реального його відбуття на підставі вимог ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого іспитового строку 1(один) рік він не вчинить іншого кримінального правопорушення, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Крім того, суд вважає необхідним, у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, на підставі вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженню не заявлений.
Речові докази у справі відсутні.
Витрати на залучення експертів для проведення експертиз відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1