Справа № 490/928/19
нп 2/490/43/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 листопада 2020 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
секретаря - Янкевич В.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Юрлова Тетяна Григорівна,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою від 30.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 28.05.2019 року на 09:00 год.
28.05.2019 року у зв'язку з неявкою позивача у підготовче засідання відкладено на 23.09.2019 року на 09:30 год.
11.06.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 23.09.2019 року за клопотанням позивача витребувано з Першої Миколаївської державної нотаріальної контори оригінал заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований в реєстрі за №5-347) від 08.07.2013 року, посвідчений державним нотаріусом Ткаченко Ю.Г. Витребувано від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Олефір М.Ю. оригінал заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований в реєстрі за №252) від 06.12.2014 року. Підготовче засідання відкладено на 24.10.2019 року на 09.10 год.
24.10.2019 року у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 23.09.2019 року, підготовче засідання відкладено на 27.11.2019 року на 12:00 год.
27.11.2019 року підготовче засідання відкладено на 30.01.2020 року на 12:00 год.
Ухвалою від 30.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2020 року на 09.00 год. Витребувано з Першої Миколаївської державної нотаріальної контори оригінал заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований в реєстрі за №5-347) від 08.07.2013 року, посвідчений державним нотаріусом Ткаченко Ю.Г. Витребувано від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Олефір М.Ю. оригінал заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований в реєстрі за №252) від 06.12.2014 року. Витребувано від Державного нотаріального архіву Миколаївської області оригінал заповіту від 06.12.2014 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Олефір М.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №252.
10.03.2020 року на адресу суду від Першої Миколаївської державної нотаріальної контори надійшла копія заповіту ОСОБА_6
08.05.2020 року Державним нотаріальним архівом Миколаївської області надано копію заповіту ОСОБА_6
15.04.2020 року від представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та 21.04.2020 року від адвоката відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшли заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку запровадженням на території України карантину, пов'язаним з поширенням на території України COVID - 19.
21.04.2020 року за клопотанням сторін розгляд справи відкладено на 10.08.2020 року на 12:00 год.
У зв'язку з невиконанням ухвали суду від 30.01.2020 року, розгляд справи відкладено на 25.08.2020 року на 09:00 год.
21.08.2020 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких вказав, що суд допускає порушення строків розгляду справи; безпідставно затягує розгляд справи; позивач у встановленому порядку клопотання про призначення експертизи не заявляв;суд не вирішив питання зловживання правами позивачем; суд саме такий порядок підготовчого провадження не встановлював; суд проводить засідання і не в порядку підготовчого провадження, ні в порядку розгляду справи по суті; доказів направлення клопотання про призначення експерта відповідачу своєчасно не направлене; відповідач позбавлений відповідних процесуальних прав; суд порушує строк справи, визначений ч.2 ст.210 ЦПК України.
У судовому засіданні на вирішення учасників справи поставлено питання щодо можливості самовідводу суді Черенкової Н.П. від розгляду даної справи.
Представник позивача проти самовідводу судді заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.
Відповідач та його представник посилались на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 статті 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом… (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).
Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .
Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів») .
Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України). Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом. (ЦПК України)
Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За такого, є підстави для самовідводу з таких підстав: з метою недопущення сумніву в неупередженості судді; у зв'язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб'єктивних підстав для сумніву заявника в неупередженості суду. Суддя також не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2017 року "Про незалежність судової влади").
Підставою обґрунтування заявлення в даному випадку самовідводу є практика ЄСПЛ - рішення від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України", - рішення від 28.10.98. у справі "Ветштайн проти Швейцарії": судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду ; будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Обґрунтуванням самовідводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Підставою для самовідводу судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.
ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вищевикладене, для усунення сумнівів в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, головуючий суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі № 490/928/19 ( провадження 2/490/176/2019).
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у п.5 ст. 36 ЦПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст.36, 39, 258, 260 ЦПК України, суд,-
Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи № 490/928/19 (провадження 2/490/176/2019) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Юрлова Тетяна Григорівна.
Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова