Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/1615/20
Провадження № 2/483/674/2020
Іменем України
20 листопада 2020 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Казанлі Л.І.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Ткаченка І.Д. та Савушкіної Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадженняза позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Очаківської міської ради «Очаків-сервіс» про визнання відмови в прийнятті на роботу неправомірною та зобов'язання укласти трудовий договір, -
21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до КП Очаківської міської ради «Очаків-сервіс». Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26 липня 2019 року він звернувся до відповідача з проханням прийняти його на роботу на посаду комірника дільниці водопровідних мереж. 29 липня 2019 року з ним було проведено співбесіду, внаслідок якої було отримано відмову у прийнятті на роботу. Після цього 07 серпня 2019 року він подав іншу заяву з проханням прийняти його на роботу на посаду оператора хлораторної установки, однак 13 серпня 2019 року отримав відповідь, в якій було зазначено, що вищевказану посаду скорочено. Такі відмови вважав незаконними, у зв'язку з порушенням його права на працю. Посилаючись на викладене, просив визнати відмову в прийнятті його на роботу незаконною та зобов'язати директора КП Очаківської міської ради «Очаків-сервіс» прийняти його на роботу на посаду комірника дільниці водопровідних мереж, уклавши відповідний трудовий договір, з повною виплатою заробітної плати, починаючи з 29 липня 2019 року за весь період вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали,вважали вимоги позивача безпідставними, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті на роботу на законних підставах і у повній відповідності до чинних норм законодавства про працю. Крім того, наголошували на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду із вказаною позовною заявою.
Вислухавши учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.
В судовому засіданні встановлено, що 26 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав заяву до відповідача з проханням прийняти його на роботу на посаду комірника дільниці водопровідних мереж (а. с. 7).
З відповіді № 242 від 29 липня 2019 року КП Очаківської міської ради «Очаків-сервіс» (а. с. 8) вбачається, що позивачеві за результатами співбесіди було відмовлено в прийнятті на роботу.
В подальшому позивач ОСОБА_1 07 серпня 2019 року подав заяву до відповідача з проханням прийняти його на роботу на посаду оператора хлораторної установки (а. с. 9).
Як вбачається з пояснень представників відповідачів, вищевказану посаду було скорочено, про що позивачу було повідомлено.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової тощо.
Наведені гарантії збігаються з гарантіями, викладеними в статті 5-1 КЗпП України, в якій проголошена гарантія правового захисту від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
Згідно зі ст.22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Вказана стаття КЗпП України передбачає наявність двох окремих складів правопорушень трудового законодавства при відмові у прийнятті на роботу, а саме: необґрунтована відмова у прийнятті на роботу і відмова у прийнятті на роботу за ознаками дискримінації особи у випадках, як прямо передбачених ч. 2 ст. 22КЗпП України, так і в інших нормах трудового права.
Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір, інакше роботодавець буде позбавлений можливості у повному обсязі виконувати свої функціональні обов'язки щодо підбору та розміщення кадрів і нести відповідальність за той обсяг роботи, за який він відповідає за законом.
Судом в ході розгляду справи не було встановлено, що ОСОБА_1 належить до кола осіб, з якими відповідач зобов'язаний був укласти трудовий договір (запрошення на роботу в порядку переведення, молоді спеціалісти, котрих в установленому законом порядку направлено на роботу в дану організацію тощо).
Як встановлено в судовому засіданні, відмова у прийнятті на роботу ОСОБА_1 на посаду комірника дільниці водопровідних мереж була прийнята роботодавцем у зв'язку з відсутністю у позивача навиків роботи в бухгалтерській програмі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що передбачена посадовою інструкцією комірника № 36.
Показання свідка ОСОБА_2 , що він їх надав у судовому засіданні, судом взяті до уваги бути не можуть, оскільки не мають жодного відношення до предмету розгляду цієї справи, як й зміст аудіозапису розмови позивача з директором КП Очаківської міської ради «Очаків-сервіс», що його було долучено позивачем та відтворено в судовому засіданні.
Проаналізувавши викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених ним обставин щодо незаконної відмови в прийнятті на роботу, як і не доведено, що відповідачем було порушено норми чинного законодавства про працю під час процедури прийняття його на роботу.
Оскільки рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки судом не встановлено порушення відповідачем трудових прав позивача.
Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності в даному спорі, беручи до уваги заяву представників відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, суд враховує наступне.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28 січня 2013 року № 24-150/0/4-13 містяться такі роз'яснення: «встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови. Тобто, якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову в задоволенні позову саме на цій підставі, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж встановлено, що таке право порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності».
Дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до переконання про необхідність відмови у задоволенні позову саме за його безпідставністю.
У порядку, передбаченому ч. 6 ст. 141 ЦПК України, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивач звільнений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265ЦПК України, -
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до комунального підприємства Очаківської міської ради «Очаків-сервіс» про визнання відмови в прийнятті на роботу неправомірною та зобов'язання укласти трудовий договір - відмовити повністю.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2020 року.
Головуючий: