Справа № 454/1730/20
судового засідання
25.11.2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 та ОСОБА_6
потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
та представникапотерпілих ОСОБА_11 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, уродженого та проживаючогоу АДРЕСА_1 , неодруженого, працюючого на посадітехнолога ТзОВ «Екопак Україна», ранішене судимого
у вчиненнікримінальногоправопорушення, передбаченогоч.3 ст.286 КК України,
В провадженні Сокальського районного суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 увчиненнікримінальногоправопорушення, передбаченогоч.3 ст.286 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням того, що дія обраного запобіжного заходу закінчується 06.12.2020 року. Зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказав на продовження ризиків, що передбачені статтею 177 КПК України. Зазначив, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_12 , що подане в інтересах ОСОБА_13 , у якому він просить суд скасувати арешт накладеного згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.04.2020р. на автомобіль марки «МеrsedesVito», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_13 та обгрунтовує його тим, що у продовженні такого запобіжного заходу на даний час відпала потреба так як проведені усі експертні дослідження з використання вищевказаного автомобіля.
Прокурор у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту автомобіля просив суд відмовити, оскільки не відпали потреби у такому, так як обвинувачений своєї вини не визнає, що може слугувати в подальшому у призначенні додаткових експертиз.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотали про заміну обвинуваченому запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту. Щодо клопотання адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту автомобіля, таке покладають на розсуд суду.
Потерпілі та їхній представник підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В свою чергу заперечили щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту автомобіля.
Адвокат ОСОБА_12 надав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходять до наступних висновків.
Ухвалою від 08.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, йому інкриміновано вчинення тяжкогозлочину, йому загрожує безальтернативне покарання, в разі визнання його винним у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Також, вагомим аргументом у підтвердження посилань прокурора є те, що обвинувачений не має на утриманні непрацездатних осіб, відсутні сталі матеріальні доходи та соціальні зв'язки, а також усвідомлення можливого покарання за вчинене, що може спонукати його переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини.
Суд дійшов до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, невзмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що дані ризики не зменшилися, оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, те, що судове провадження на даний час не завершене, що в свою чергу, перешкоджає завершенню судового слідства до закінчення дії попередньої ухвали.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд дійшов висновку, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовженняобвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо клопотання адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту автомобіля, судом встановлено наступне.
Згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.04.2020р. №461/2910/20 накладено на автомобіль марки ««МеrsedesVito», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_13 , зареєстрованому: Львівська область Старосамбірський район с.Губичі, із забороною користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із даним автомобілем.
Вказана ухвала набрала законної сили.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вказані обставини, а також те, що обвинувачений своєї вини у інкримінованому злочині не визнає, у зв'язку з чим може виникнути необхідність у призначенні додаткових експертиз автомобіля, на даний час не відпала потреба в подальшому застосуванні його арешту.
Відтак, суд дійшов до висновку , що у задоволенні цього клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.174, 176, 177, 197, 314-316, 334, 371, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 22.01.2021 року включно.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора ОСОБА_3 .
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту, що накладено згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.04.2020р. на автомобіль марки «МеrsedesVito», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_13 - відмовити.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1