Справа №: 398/3577/16-к
провадження №: 1-кп/398/33/20
Іменем України
"25" листопада 2020 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії кримінальне провадження №12016120300000685 від 15.08.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента Олександрійського професійно - технічного ліцею, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у кв. АДРЕСА_2 , раніше засудженого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області: 23.01.2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання 3 роки позбавлення волі, ст. ст. 75, 104 КК України - іспитовий строк 2 роки; 09.04.2019 року за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 70 та 71 КК України призначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
представників служби у справах дітей Олександрійської РДА - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
17.07.2016 року, близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_6 прибув у двір будинку АДРЕСА_3 . Там, діючи умисно, шляхом відчинення металопластикового вікна, проник до приміщення будинку та в одній з кімнат, а саме з полички таємно викрав гpoшi у сумі 140 грн 00 коп. та мобільний телефон марки «Nokia», моделі «С201», чорного кольору, придбаний новим у 2011 році вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2332 від 28.09.2016 року з урахуванням зносу складає 400 грн 00 коп., що належить ОСОБА_10 .
Після чого разом з викраденим майном залишив місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальних збитків на загальну суму 540 грн 00 коп.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Kpiм цього, 15.08.2016 року, близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , з метою викрадення чужого майна, прибув на територію двору будинку АДРЕСА_3 . Там, діючи умисно, шляхом відчинення металопластикового вікна, проник до приміщення будинку та в одній з кімнат, а саме з полички таємно викрав з гаманця гpoшi у сумі 200 грн 00 коп., що належить ОСОБА_10 .
Після чого разом з викраденим майном залишив місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальних збитків на загальну суму 200 грн 00 коп.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений у судовому засіданні визнав свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вибачався та вказав, що не розумів, що робить так як вчиняв злочини будучи неповнолітнім. Вказував, що дуже шкодує про вчинене, а також про те, що частково відшкодовано збитки потерпілій.
Покази обвинуваченого не спростовано та вони повністю узгоджуються з іншими нижчевикладеними доказами, які були досліджені судом.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що знайома зі старшим братом обвинуваченого. Особисто бачила як мати ОСОБА_6 повертала кошти потерпілій та її запрошували бути понятою під час здійснення досудового слідства.
Витяг з ЄРДР №12016120300000685 від 15.08.2016 року містить детальний опис заяви потерпілої щодо скоєння злочинів та викрадення у неї майна, а також викрадення грошей.
Як вбачається з протоколу огляду місця події з відповідними фото таблицями від 26.08.2016 року оглянуто буд. АДРЕСА_3 . Також оглянуто пошкоджене вікно через яке проник до будинку ОСОБА_6 .
З протоколу проведення слідчого експерименту від 26.09.2016 року з відповідними фото таблицями, вбачається, що ОСОБА_10 показала де зберігала телефон і яким чином проникли до її будинку.
Висновок експерта №2332 від 28.09.2016 року містить інформацію, що вартість викраденого телефону марки «Nokia», моделі «С201», чорного кольору, придбаним новим у 2011 році з урахуванням зносу складає 400 грн 00 коп.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 27.10.2016 року за участі підозрюваного ОСОБА_6 вбачається, останній детально розповів та підтвердив викрадення майна та грошей у потерпілої.
Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 18.10.2016 року проведеного з участю свідка ОСОБА_7 . Остання повідомила, що у свого сина ОСОБА_6 виявила гроші у сумі 200 грн. Він їй гроші віддав та розповів, що викрав їх у ОСОБА_10 .
Постановою від 27.10.2016 року гроші у сумі 200 грн 00 коп. визнано речовими доказами та передано на зберігання потерпілій.
З розписки, яку власноруч написала потерпіла ОСОБА_10 , вбачається, що остання отримала гроші у розмірі 200 грн 00 коп., які вона має зберігати до розгляду кримінального провадження.
Судом встановлено, що докази, які надані стороною обвинувачення отримані згідно норм КПК України та є належними і допустими.
Згідно ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно вимог ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначені покарання судом також враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Судом також враховується поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування, де він сприяв розкриттю злочину, а також під час судового розгляду, де він щиро покаявся у вчиненому та пошкодував.
Суд враховує, суспільну небезпеку вчиненого, особистість ОСОБА_6 , який неодружений, непрацюючий, характеризується посередньо, скоїв злочин вперше будучи неповнолітнім, частково відшкодовано збитки, тому потерпіла не наполягала на суворому покарнні.
Обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, вчинення злочину будучи неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, враховуючи його молодий вік та стан здоров'я, відсутність обтяжуючих обставин, суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Судом враховано той факт, що ОСОБА_6 скоїв дані злочини у 2016 році, будучи раніше не судимим, але засуджений 09.04.2019 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за скоєння злочинів передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України у 2018 році. Щодо нього вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2019 року застосовано ст. 70 та 72 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.
Так, згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Відповідно до роз'яснення, що містяться у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів, слід враховувати, крім даних про особу й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності.
Суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання шляхом поглинення покарання менш суворого більш суворим.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 366-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за попереднім вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2019 року, визначивши ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 72 КК України у строк відбуття покарання зарахувати фактично відбуте покарання за попереднім вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2019 року, виходячи з дати - 10 липня 2019 року.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 23 листопада 2018 року до 27 грудня 2018 року.
Речові докази: 200 грн 00 коп., які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_10 - залишити їй в користування.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ: ОСОБА_12 НЕРОДА