Справа № 405/7296/20
1-кс/405/3412/20
19 листопада 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький у кримінальному провадженні № 12020120000000066, клопотання прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваній:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 307 КК України,-
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваній ОСОБА_4 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру про те, що в період з березня 2020 року по вересень 2020 року ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного збагачення за рахунок виготовлення і збуту психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, при невстановлених слідством обставин, придбала психотропну речовину - метамфетамін, яку незаконно зберігала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала психотропну речовину з метою збуту.
05.09.2020, в період часу з 14:30 год. по 14:47 год., ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 незаконно збула ОСОБА_6 , за гроші в сумі 300 грн., коктейльну трубочку запаяної з обох боків з кристалічною речовиною всередині, яка згідно висновку експерта № 1249 від 18.09.2020 містить психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено. Маса метамфетаміну, наданого на дослідження, становить 0,0287 г.
Таким чином своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_4 , вчинила незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб.
Отже, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
01.10. 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
16.10.2020 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 , було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком, в межах строку досудового розслідування, тобто, до 25.11.2020, який полягає у забороні залишати цілодобово квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто, до 25.12.2020.
Прокурором з клопотання стверджується, що 25.11.2020 року спливає строк домашнього арешту підозрюваної ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12020120000000066, однак закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих (розшукові) дії.
На виконання зазначеного обсягу роботи потрібен додатковий термін не менше одного місяця, в зв'язку з чим виникла необхідність в порушенні клопотання про продовження строку домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 .
Прокурор під час розгляду клопотання зазначив про необхідність продовження строку тримання особи під домашнім арештом, оскільки по оголошеній обґрунтованій підозрі, існують ризики, яких не можливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, до завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій.
У судовому засіданні підозрювана заперечила оголошену їй підозру, при цьому просила застосувати відносно неї запобіжний захід домашній арешт у нічний час доби, оскільки має намір працевлаштуватись.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Так, згідно ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Частинною 3 ст.199 КПК України визначено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовження строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).
Встановлено, що 01.10. 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
16.10.2020 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 , було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком, в межах строку досудового розслідування, тобто, до 25.11.2020, який полягає у забороні залишати цілодобово квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто, до 25.12.2020.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 307 КК України, причетність ОСОБА_4 до неї, що підтверджується наданими матеріалами клопотання, які містять протокол допиту свідка, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол НСРД, протокол оперативної закупки, висновок експерта, протокол обшуку, повідомлення про підозру (а.к. 15-18, 19-20,22-29,30-31, 32-33, 50,37-49, 51-53 ).
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
До того ж, слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків, передбачених:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваною ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення її провини, свідчить про те, що остання може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваною впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.
Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків, доказів, що свідчать про їх існування під час розгляду слідчому судді не надано.
Викладене у своїй сукупності, свідчить, що заявлені ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом наразі неможливе у зв'язку з необхідністю проведення слідчих (розшукових) дій, а тому необхідність в раніше обраному відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжному заході домашній арешт не відпала, та вказує про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами означеного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_4 існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а інший, більш м'який запобіжний захід (особисте зобов'язання), на думку слідчого судді не забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Щодо доводів підозрюваної з приводу необхідності визначення певного періоду доби протягом якого їй забороняється залишати житло, оскільки вона має намір працевлаштуватися, слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні не надано доказів можливого працевлаштування підозрюваної, а відтак на думку слідчого судді вказане не заслуговує на увагу.
Водночас, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні підозрюваної під домашнім арештом, а тому вважаю за необхідне продовжити строк домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.12.2020 року.
Керуючись ст.ст.176-199, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора задовольнити
Продовжити строк тримання під домашнім арештом підозрюваній ОСОБА_4 з 19.11.2020 року до 25.12.2020 року, який полягає в забороні для неї цілодобово залишати квартиру АДРЕСА_3 ..
Зобов'язати ОСОБА_4 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 на строк до 25.12.2020 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, чи суду;
- не відлучатись за межі населеного пункту , в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваним у кримінальному провадженні, як безпосередньо та і через третіх осіб за винятком участі у процесуальних діях.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Дата закінчення дії даної ухвали слідчого судді визначити до 25.12.2020 року.
Ухвалу передати до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_7