Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2376/20
Провадження № 3/376/559/2020
"12" листопада 2020 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Сквирського ВП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого за ст. 124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.10.2020 серії ДПР18 №435895 вбачається, що ОСОБА_1 в с. Пищики по вул. Миру керував автомобілем ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ 2752 державний номер НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Також, при розгляді вищевказаного адміністративного матеріалу суддя вислухав пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 відповідно, який 07.10.2020 року о 15:40 год., в с. Пищики по вул. Миру керував автомобілем ГАЗ 2752 державний номер НОМЕР_2 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, створив аварійну ситуацію водію автомобіля ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху та скоїв зіткнення з іншим автомобілем. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєнні аварійної ситуації не визнав, вказав, що інший учасник ДТП ОСОБА_2 перед здійсненням повороту ліворуч не ввімкнув світловий показник повороту, тому ОСОБА_1 був впевнений в безпечності обгону автомобіля ГАЗ, який рухався попереду нього в попутному напрямку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07.10.2020 серії ДПР18 №435895 вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху, однак суд перевіривши п. 14.6 ПДР встановив, що даним пунктом передбаченні підпункти, обгін заборонено:
а)на перехресті;
б)на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;
в)ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;
г)у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;
ґ)транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;
д)у тунелях;
е)на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;
є)колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого), про які в протоколі поліцейським нічого не зазначено.
Статтею 84 КПК України, встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
На думку суду об'єктивна сторона порушення Правил дорожнього руху України, які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.10.2020 року серії ДПР18 №435895, не відповідає диспозиції ст. 124 КпАП України, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожньою руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць , залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із водіїв, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом. Із огляду на конкретні обставини справи, те, що водій не зміг уникнути зіткнення, не може бути поставлено йому за провину, тому що він не зобов'язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують зовнішню і внутрішню сторони правопорушення, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Ці ознаки інтегруються в чотирьох складових елементах, а саме: об'єкті, об'єктивній стороні, суб'єкті та суб'єктивній стороні. Відсутність будь-якого із названих елементів кореспондується з відсутністю факту правопорушення.
Етимологічне значення терміну подія пов'язане з відбуттям певного явища - факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи. Водночас відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Відсутність самої події адміністративного правопорушення означає, що діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши зібрані у справі докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2020 серії ДПР18 №435895, пояснення самого правопорушника, схему ДТП, пояснення свідків суд приходить до висновку про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю, оскільки відсутні подія та склад вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-35, 124, 221, 268, 284, 294 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.
Суддя О. М. Коваленко