Справа № 369/16506/19
Провадження № 2/369/539/20
Іменем України
28.10.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Головуючої судді: Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду за даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 26 липня 2015 року між нею та ОСОБА_5 був укладений шлюб. Від шлюбу мають доньку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.07.2017 року Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внесено актовий запис цивільного стану № 80 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 .
Чоловік, залякавши фізичними знущаннями, примусив не розголошувати те, що вони мають доньку і підписати заяву про розірвання шлюбу за взаємною згодою. Позивач мала надію, що відділом державної реєстрації актів цивільного стану буде перевірена наявність дітей, але шлюб був розірваний. Як результат були порушені права дитини.
З відповідачем проживали разом за місцем його реєстрації (с. Миколо- Гулак ) до 28 листопада 2018 року. Зимою він починав зловживати спиртними напоями і застосовував фізичні знущання. Таке ставлення з його боку було не в перше. Відповідач виставив їх з дому і сказав, що більше не буде про них піклуватися, бо він витрачає кошти на дитину і позивача, а це його не влаштовує. А тому, позивач 29 листопада 2018 р. разом з дитиною, якій було 1 рік і 11 місяців повернулась до місця свого проживання у Вишневе. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач, з 29 листопада 2018 р. не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини.
Донька проживає з позивачем за місцем реєстрації (довідка 11760 від 26.12.2019 р.), що підтверджується довідкою № 1909 від 26.12.2019 року. Відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини, чим ставить нас в тяжке матеріальне становище. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Тому позивач просила постановити рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на її користь на утримання доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 000 грн. Аліменти стягувати щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач подав до суду відзив, яким був мотивований тим, що він має крім ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 наутриманні ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_8 навчається у вищому закладі і позивач зобов'язаний йому сплачувати аліменти до досягнення 23-річного віку до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно довідки за № 1 від 21 липня 2020 року середній дохід в сумі 2365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) гривень.
Крім того, відповідач хворіє та згідно висновку ЛКК за № 143 від 26 червня 2020 року потребує санітарно-курортного лікування.
Також, у відповідача із позивачкою не було предмету спору за усною домовленістю щодо аліментів на утримання доньки станом на 28 квітня 2020 року. Вказане стверджується виплатою 10000 (десяти тисяч) гривень.
Таким чином, позивач ОСОБА_4 до змісту ч. 5 ст. 183 СК України разом з якою проживає моя дитина ОСОБА_6 , має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тому відповідач просив відмовити позивачці ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 до змісту ст. 184 СК України у твердій грошовій сумі, а визначити єдину частку від заробітку (доходу) батька до змісту ч. 2 ст. 183 СК України.
У судове засідання 24.09.2020 року учасники процесу не з'явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_6 , батьками якої є позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .
Малолітня ОСОБА_9 проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Вишневої міської ради від 26.12.2019 № 1909.
Згідно довідки № 45 від 26.12.2019 року вбачається що позивач працює в ТОВ «БІР-МАРКЕТ», на посаді інспектора з кадрів у відділі персоналу з неповним робочим днем 4 години, з 01 лютого 2019 р. по теперішній час.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_4 від 26 грудня 2019 року, за період з січня 2019 року по листопад 2019 року загальна сума дозоду без урахування аліментів становить 21 906,53 грн.
Згідно довідки від 01.07.2020 року № 1 відповідач ОСОБА_5 працює у ФГ «Аліса» і його дохід за період з січня 2020 року по червень 2020 року становить 14 190 грн.
Згідно з ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Стаття 183 СК України передбачає що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.
Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Так, згідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.
Як зазначалось вище, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі.
При вирішення даного спору суд враховує дохід обох батьків, прожитковий мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дитини відповідного віку, наявність у відповідача рухомого та нерухомого майна.
При цьому суд не враховує посилання відповідача на його стан здоров'я, оскільки згідно висновку ЛКК за 3 143 від 26 червня 2020 року, передбачено що останній потребує санітарно-курортного лікування. Тобто відповідач не надав суду переконливих доказів про те, що він за станом свого здоров'я не може утримувати в розмірі зазначеному позивачем.
Доказів про сплату на інших дітей аліментів або стягнень за виконавчими документами відповідачем не надано, оскільки стягнення з відповідача на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) по виконавчому листу № 2-466/11 виданому Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області 02.08.2011 року - припинилось із досягненням сина повноліття ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Доказів про те що син відповідача ОСОБА_8 навчається, а тому відповідач має утримувати його до досягнення 23- річного віку, надано не було.
Однак суд також враховує що на утриманні у відповідача також є ще одна неповнолітня донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .
Враховуючи наявність у відповідача рухомого та нерухомого майна, його матеріальний стан дозволяє утримувати свою малолітню доньку.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких умов, беручи до уваги рівномірність обов'язку батьків щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття, та враховуючи прожитковий мінімум для дітей відповідного віку встановлений державним бюджетом, суд, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, та стягнення з ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Судові витрати, суд стягує з відповідача в дохід держави в силу ст. 141 ЦПК України.
Керуючись п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182-185 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 263, 264, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов адовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса реєчстарції: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Києво-Святошинським РВ УДМС України в Київській області 24.09.2015 року, РНКПП: НОМЕР_5 ).
Відповідач - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Казанківським РС УДМС України в Миколаївській області 10.01.2014 року, РНКПП: НОМЕР_7 ).
Суддя: Дубас Т.В