Справа № 367/4126/20
Провадження №2-зз/367/61/20
Іменем України
про скасування заходів забезпечення позову
19 листопада 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої cудді Саранюк Л. П.,
за участі секретаря с/з Бичок Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області при судовому розгляді заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення коштів, -
Заявник звернувся до суду з даною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою від 15.10.2020 судом було задоволено заяву представника відповідача від 03.07.2020 р. про забезпечення позову, та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказує, що немає підстав вважати, що виконання судового рішення може бути утрудненим без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки Відповідач веде господарську діяльність у сфері будівництва та надання в оренду комерційних приміщень.
Відповідач як фізична особа володіє об'єктами нерухомого майна в загальній кількості 2 212,2 кв.м. в м. Ірпінь. Середня вартість кв.м. такої нерухомості згідно довідки наданої позивачем від 24.06.2020 складає 12 000 грн. Тобто середня вартість активів у вигляді нерухомого майна, якими володіє Відповідач оцінюється у 26 546 400,00 грн., що в 40 разів перевищує позовні вимоги Позивача.
Відповідач зареєстрований як ФОП і отримує регулярний дохід від здавання свого майна в оренду в розмірі близько 100 000,00 грн. на місяць.
Крім того, Відповідач володіє 100% в статутному капіталі ТОВ “Династія 2020” (ЄДРПОУ 43575775) та ПП “Нові Горизонти” (ЄДРПОУ 40004550), які є власниками значної кількості об'єктів нерухомості. Вартість вказаних корпоративних прав становить 90 951 116,00 грн. і 8 719 668,00 грн. відповідно.
З наведеного вбачається, що Відповідач має регулярний дохід і володіє настільки значними активами, що загрози невиконання судового рішення не існує. При цьому, загрози того, що Відповідач буде намагатися умисно приховати своє майно від можливого звернення стягнення шляхом переоформлення його на інших осіб не існує, оскільки у випадку переоформлення його на інших осіб сума податків та витрат переоформлення перевищить суму позовних вимог.
Вирішуючи питання наявність чи відсутність ризику можливого невиконання судового рішення суд, не вирішуючи спір по суті, має в певній мірі враховувати обгрунтованість позовних вимог.
Підставою для звернення із позовом став факт перерахування Позивачкою грошових коштів на рахунок Відповідача. Позивачка стверджує, що не мала зобов'язань перед Відповідачем і ці кошти були перераховані нею без правових підстав.
В той же час Позивачка тривалий час була представником Відповідача і відповідно до довіреностей від 16.01.2016 р. та від 06.09.2019 р. уклали від його імені декілька сотень попередніх договорів, за якими отримала від його імені декілька десятків мільйонів гривень.
З наведеного вбачається, що між сторонами існували певні цивільно- зобов'язання, що спростовує твердження Позивача про відсутність правових підстав для перерахування нею коштів Відповідачу та свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову.
Крім того, реальна ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , становить близько 800 000,00 грн., що є явно більше суми позову, а отже застосовані заходи забезпечення позову є очевидно не пропорційними.
У зв'язку з вищевикладеним просить суд скасувати заходи забезпечення позову від 15.10.2020 у справі № 367/4126/20.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечувала у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 жовтня 2020 року заяву - задоволено у повному обсязі. До набрання законної сили рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в межах заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 651 577,63 (шістсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят сім гривень шістдесят три копійки), а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно інформації, що міститься в ЄДРПОУ щодо ФОП ОСОБА_1 він зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності лише 23.03.2020 року.
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа щодо оскарження ОСОБА_1 . Акту податкової перевірки, що складений у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 податків на загальну суму близько 5 000 000 грн. Розгляд справи досі триває (справа №810/3906/17).
Таким чином, у випадку відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо оскарження результатів податкової перевірки, він буде мати фінансові зобов'язання перед державою по сплаті податків у великих розмірах.
При цьому, згідно ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на корпоративні права є досить проблематичним і має свої нюанси.
Крім того, у своїй заяві про забезпечення позову від 13.10.2020 Позивач повідомив про те, що Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08.07.2020 року було відмовлено у задоволенні заяви адвоката Накутної С.О., в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, які належачи ОСОБА_1 .
Зважаючи на зазначене, 10.07.2020 року адвокатом Накутною С.О. було подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2020 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 та скасовано Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08.07.2020 року та накладено арешт на нежитлові приміщення, які належали ОСОБА_1 :
нежитлове приміщення №274, загальною площею 19,5 кв.м., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
нежитлове приміщення №273, загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, після отримання копії Постанови Київського апеляційного суду від 24.09.2020 року. Позивачу стало відомо, що виконати судове рішення стало не можливим, так як Відповідач відчужив дані приміщення, достовірно знаючи про наявність апеляційного провадження, шляхом внесення їх до статутного капіталу своєї компанії - ТОВ «ДИНАСТІЯ 2020» (дата внесення - 18.09.2020 року).
На час звернення із вказаною заявою про забезпечення позову, зі всього нерухомого майна, без обтяжень у Відповідача залишилось лише:
квартира АДРЕСА_1 ;
нежитлове приміщення №257, загальною площею 87.4 кв.м., розташована за адресою:
АДРЕСА_3 ;
земельна ділянка, площею 0,5682, в с. Михайлівка - Рубежівка, Києво-Святошинський район, Київська обл.
На даний час, Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області накладено арешт й на інше нерухоме майно Відповідача, а саме: нежитлове приміщення №257, загальною площею 87,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 (справа №367/3967/20).
З матеріалів справи убачається, що між сторонами виник спір щодо повернення грошових коштів, до відповідача заявлено матеріальну вимогу на суму 651 577 грн. 63 коп.
Оскільки предметом спору є повернення грошових коштів в сумі 651 577,63 грн., а вартість об'єктів нерухомості орієнтовно відповідає заявленій ціні позову, отже обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Згідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 158 ЦПК України ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому подана заява не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 158, 260-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви - відмовити.
Повний текст ухвали буде виготовлено 24 листопада 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду
Суддя: Л.П. Саранюк