Справа № 357/9980/20
1-кп/357/1777/20
12 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020110360000004 від 11.02.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді інженера електронника гімназії №75 управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
представники потерпілого ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Також, заявив клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, яке йому загрожує враховуючи кваліфікацію вчиненого правопорушення.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує що ОСОБА_3 матиме можливість незаконного впливу на свідків, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій.
Представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Щодо запобіжного заходу підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_6 вважав за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору з тих підстав, що фактичні обставини справи не відповідають, тим, які викладені в обвинувальному акті, а також сторона захисту не погоджується з пред'явленим обвинуваченням.
Що стосується клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, то захисник вважає його безпідставним, оскільки прокурором лише формально зазначено 2 ризики, однак вказані ризики не обґрунтовані та не надано жодних доказів їх існування
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника про необхідність повернення обвинувального акта прокурору і безпідставність клопотання про обрання йому запобіжного заходу, просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, дослідивши матеріали клопотання прокурора, суд дійшов наступного висновку.
Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Вичерпний перелік обов'язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначено ст. 291 КПК України.
Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Інших вимог до обвинувального акта закон не містить.
Аналізуючи доводи захисника щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору та вирішуючи питання щодо їх обґрунтованості, суд виходить з наступного.
Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню судового розгляду і не можуть бути усунені під час судового розгляду.
Незгода з висунутим обвинуваченням, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Враховуючи викладене, клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.
Кримінальне провадження підсудне Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено у відповідності до положень ст. ст. 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, суттєвих порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню даного обвинувального акту до судового розгляду не виявлено, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України.
В силу вимог ч. 5 ст. 314 КПК України суд дійшов до висновку про недоцільність складання досудової доповіді органом пробації.
Судове засідання у даному кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.
У судове засідання необхідно викликати прокурора, представників потерпілого, захисника, обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Що стосується доводів клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту, то слід зазначити наступне.
Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є, крім іншого, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Клопотання прокурора містить лише посилання на ризики, передбачені п. п. 1,3 ст. 177 КПК України. Однак в ньому відсутні будь-які обґрунтування наведених ризиків.
Крім того, в клопотанні взагалі не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 , суд має дотримуватися не тільки загальних засад кримінального провадження, визначених у національному кримінальному процесуальному праві, зокрема презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а й враховувати практику Європейського суду з прав людини, тобто принцип поваги як до потерпілого, так і до особистої свободи обвинуваченого. Крім того, як вказує практика Європейського суду з прав людини, недостатньо посилатися на тяжкість злочину та ймовірне покарання при обґрунтуванні клопотань.
Враховуючи викладене, оскільки прокурором не обґрунтовано ризиків, наведених у клопотанні, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 194 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту
Керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 314-316, 369-372 КПК України, суд,
Відмовити в задоволені клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню №42020110360000004 від 11.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 12 год 00 хв. 20 листопада 2020 року.
В судове засідання викликати прокурора, представників потерпілого, захисника, обвинуваченого.
Кримінальне провадження розглядати одноособово.
В задоволені клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена обвинуваченими, захисниками до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1