Справа № 357/11032/20
3/357/4903/20
24.11.2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого наладчиком ТОВ «ВАТАТА», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
10 листопада 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал з ВРПП Білоцерківського ВП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, мотивоване наступним.
ОСОБА_1 01 листопада 2020 року о 07 год. 30 хв. в Київській області Білоцерківського району в с. Шкарівка по вул. Миру 4, керував транспортним засобом мопедом марки «SIMSON HUALBE» без д.н.з. в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер 6810» у присутності двох свідків, результат огляду позитивний 1,51 проміле, тест № 2029, чим порушив вимоги п. 2.9 - а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що напередодні вживав алкогольні напої, зранку його неповнолітньої доньки стало погано, приступ епілепсії. Він сів на мопед та поїхав до аптеки, де зупинили працівники поліції. Погодився на тест і швидко підписував всі документи, так як необхідно було терміново привезти ліки. Дитина була сама в будинку, жінка померла. Доньку інваліда виховує сам.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя, проаналізував докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності, достатності та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами.
Таким чином, суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен оцінити докази, одним із яких є протокол, та висловити думку з приводу чому спростовує даний доказ і які наводить докази щодо відсутності адміністративного правопорушення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи.
В матеріалах справи диск з нагрудної камери працівників поліції та тест № 2029 підтвердив, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення як доказ ніким не спростовувався.
З огляду на встановлені факти у суді, вважаю що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 для притягнення до відповідальності за ст. 130 КупАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу працівника міліції, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Всі склади правопорушень - формальні. ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного проступку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 23 КупАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КупАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, при визначенні виду адміністративного стягнення, враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, має доньку інваліда на утриманні, суд визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи зі змісту ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Беручи до уваги щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та викладені обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що дають підстави вважати, що останній у подальшому таких порушень вимог закону не буде допускати, ОСОБА_1 своїми діями не завдав будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не тягне за собою великої суспільної шкідливості, не створює збитків державним або суспільним інтересам, а тому у даному конкретному випадку суд вважає, що вчинене правопорушення можна вважати малозначним, а тому вбачає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.
Суд враховує п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, за змістом яких судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже, підстави для стягнення судового збору в даній справі відсутні.
Керуючись ст. 22, 33, ст. 40-1, 130, 284 КУпАП
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням та адміністративне провадження по справі - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяІ. Д. Дубановська
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області