Справа № 357/10383/20
3/357/4577/20
13.11.2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Державної установи «Білоцерківська виправна колонія № 35» відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого слюсарем - механіком «Аква Косметік Груп» м. Васильків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - дані відсутні,
за ст. 188 КУпАП
16 жовтня 2020 року о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , був затриманий по вул. Василя Симоненка, 16, поблизу маскувальної огорожі першої дільниці, при спробі перекиду 2 (двох) пакунків на територію охоронної зони Державної установи «Білоцерківська виправна колонія № 35». При огляді вилучених у ОСОБА_1 . 2 (двох) пакунків в середині них було виявлено: два мобільні телефон «Samsung» (imei: не переглядається), «Samsung» (imei: не переглядається), колода гральних карт фабричного виготовлення - 54 шт., зарядний пристрій до мобільного телефону, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належно повідомлений, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення, причини неявки не відомі. Клопотань про відкладення розгляду не надходило.
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. ЇЇ неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя, оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до протоколу докази, а саме протоколом про адміністративне затримання від 16.10.2020 року, протоколом особистого огляду і огляду речей, рапортами інспектора відділу нагляду і безпеки, протоколом вилучення № 171, актом № 1863, довідкою огляду ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких останній пояснив, що намагався перекинути на територію Білоцерківської виправної колонії №35 два пакунки з двома мобільними телефонами, колодою гральних карт та зарядний пристрій до мобільного телефону, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері управління слідчими ізоляторами та установами виконання покарань (див. Кримінально-виконавчий кодекс України, Закон України "Про попереднє ув'язнення" тощо). Об'єктивна сторона правопорушення виражається у прихованій від огляду передачі або спробі передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів (формальний склад). Перелік предметів, виробів і речовин, зберігання яких засудженим заборонено, міститься у Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 р. № 275 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2003 р. за № 1277/8598). Він містить: предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу; будь-яку холодну та вогнепальну зброї, а також спеціальні засоби активної оборони; пересувні засоби; гроші, цінні речі та цінні папери; оптичні прилади; наручні та кишенькові годинники з дорогоцінних металів; будь-які алкогольні напої, одеколон та інші вироби на спиртовій основі; наркотичні та лікарські засоби, предмети медичного призначення; будь-яку теле-, радіо -, аудіо - та відеоапаратуру, аудіо - та відеокасети (за винятком: гучномовець - один на житлову секцію, телевізор - один на відділення або на жилу секцію); радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (мобільні телефони, пейджери тощо); комп'ютерну техніку, друкарські машинки, розмножувальні прилади; ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною голівкою) та інші гострорізальні і колючі предмети; сокири, молотки та інші інструменти; гральні карти; фотоапарати, фотоматеріали, хімікати; будь-які документи (крім копій вироків і ухвал судів, квитанцій на зберігання грошей, речей та цінностей); топографічні карти, компаси; військовий та інший формений одяг, обладнання до нього, а також верхній одяг, головні убори та взуття (за винятком тапочок) невстановлених зразків; кольорові олівці, фарби, копіювальний папір; музичні інструменти; будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари тощо). Музичні інструменти, які є у власності засудженого, здаються на зберігання до складу або клубу установи. Користування ними дозволяється у спеціально обладнаних приміщеннях у час, який встановлений розпорядком дня. Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув'язнення. Вилучені у них при доставленні в місця попереднього ув'язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув'язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в доход держави за мотивованою постановою начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором, копія якої приєднується до особової справи особи, яка тримається під вартою. Суб'єкт адміністративного проступку загальний, фізичні осудні особи, які досягли 16 річного віку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП та притягнути останнього до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої вказаною статтею.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у вигляді штрафу, в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 188 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33-35, 40-1, 188, 268, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн., з конфіскацією заборонених предметів, а саме: два мобільні телефон «Samsung» (imei: не переглядається), «Samsung» (imei: не переглядається), колоди гральних карт фабричного виготовлення - 54 шт., зарядного пристрою до мобільного телефону.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяС. І. Дорошенко