Справа № 826/11711/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
24 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
При секретарі: Лащевської Д.О.,
За участю представника позивача: Козленко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року за розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Донецькій області) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення висновку про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465, 50 грн. на підставі заяви від 01.03.2017 за вихідним номером № 494 та зобов'язати відповідача підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465, 50 грн. на поточний рахунок позивача для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нескладання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» суми надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465,50 грн. на підставі заяв від 01.03.2017 №492 та №493.
Зобов'язано Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465,50 грн., на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019 замінено боржника у виконавчих листах від 25.07.2019 у справі № 826/11711/17 - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (87549, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. А. Куїнджі, 93, код ЄДРПОУ 39883670) на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826).
02 липня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №826/11711/18, в якій останній просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з місцевого бюджету Донецької області через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37967785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» суму надміру сплачених грошових зобов'язань із земельного податку у розмірі 2 110 465,50 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі №826/11711/17 відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі №826/11711/17 - задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у рамках процедури виконавчого провадження відповідач повідомив, що не може виконати рішення суду з огляду на відсутність процедури складання висновків про повернення надміру сплачених коштів на підставі судового рішення та неможливості застосування наявної процедури виконання судового рішення відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011.
З огляду на вказане, належним та ефективним способом захисту платників у спорах про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань із податків є саме стягнення коштів із бюджету, а не зобов'язання податкових органів складати висновки про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
При цьому, на думку апелянта, жоден нормативно-правовий акт не містить детальної процедури та порядку дій податкового органу у випадках, коли податковий орган зобов'язано за рішенням суду підготувати та надати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань до органів казначейства.
Враховуючи відсутність у чинному законодавстві процедури складання висновку згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 у даній справі, наявні підстави для задоволення заяви позивача.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу або порядку виконання у запропонований заявником спосіб не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є неможливою, оскільки при цьому ухвалюється інше судове рішення.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У силу вимог статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.
У той же час, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб.
Наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нескладання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» суми надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465,50 грн. на підставі заяв від 01.03.2017 №492 та №493.
Зобов'язано Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465,50 грн., на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з земельного податку, для повернення якої позивач подав письмові заяви, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 Податкового кодексу України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.
У той же час, позивач звертає увагу на листи Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 24.04.2020 №35406/10/05-99-54-06 та від 09.01.2020 №31590/10/05-99-13-01 та №133/8/05-99-06-02-15, надані в рамках виконавчого провадження за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року, згідно яких податковий орган повідомляє про відсутність методичних рекомендацій щодо виконання рішень адміністративного суду стосовно формування висновку на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Разом з тим, апелянт вважає, що засіб захисту порушеного права повинен бути ефективним, відтак необхідно змінити заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права із зобов'язання підготувати висновок на стягнення коштів на користь позивача.
При цьому, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-394а14 та в постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
У даному випадку, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.
Колегія суддів наголошує, що повне виконання відповідачем рішення суду щодо подання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку у розмірі 2 110 465,50 грн., на поточний рахунок позивача, виключає подальшу можливість зміни способу та порядку виконання такого рішення шляхом стягнення цих коштів, оскільки це свідчитиме про вирішення судом в процесуальному порядку зовсім іншого спору, що не пов'язаний із безпосереднім виконанням конкретного судового рішення та стосується виключно подальших наслідків у правовідносинах, що склалися у зв'язку із виконанням такого рішення.
Водночас, спосіб і порядок виконання рішення щодо подання висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку не може бути змінений на стягнення цих коштів, оскільки такі способи захисту не є альтернативними та є самостійними.
У даному випадку, зміна способу та порядку виконання судового рішення у даній справі свідчить фактично про переоцінку судом обставин справи та способу захисту прав по суті спору, що суперечить наведеним вище нормам.
При цьому, колегія суддів у даній справі не здійснює вибір ефективного способу захисту порушених прав позивача по суті спору, а виключно у відповідності до статті 378 КАС вирішує процесуальне питання зміни способу виконання рішення суду у даній справі, яким зобов'язано відповідача подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування позивачу грошових зобов'язань із земельного податку.
У той же час, у матеріалах справи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження №60627335 від 22.01.2020 у зв'язку з вжиттям державним виконавцем всіх передбачених законом заходів, а питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення вирішується саме під час здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року у даній справі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук