Справа № 320/5970/19
про відмову у відкритті апеляційного провадження
24 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду міста від 19 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду міста від 19 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, та, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року дану апеляційну скаргу було повернуто апелянту.
Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 03.09.2020 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, на що було вказано ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020, якою апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Надалі, до суду від представника апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак, її було повернуто, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Крім того, у зазначеному клопотанні апелянт вказує на те, що процес подачі платіжного доручення про сплату судового збору у встановлений судом строк був утруднений через запровадження карантинних обмежень, а тому, такий мав бути продовженим.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
У свою чергу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід звернути увагу на те, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 03.09.2020, тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення від 19.02.2020, при цьому, що апелянтом надано суду платіжне доручення № 1612 від 04.06.2020 на суму 1152,60 грн., з огляду на що, Головне управління ПФУ у Київській області так і не навело достатніх та переконливих обставин, що унеможливлювали подання вказаного платіжного доручення до суду, у період, коли апеляційну скаргу було ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року залишено без руху до дати повернення апеляційної скарги вперше.
Колегія суддів також враховує й те, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами такого пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких, адже це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
У частині посилань на запровадження карантинних обмежень, що утруднило надання до суду платіжного доручення на підтвердження сплати судового збору, колегія суддів вважає таке необгрунтованим, адже державні органи/установи продовжували працювати під час дії карантинних обмежень, а також, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України та у пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон № 731-IX опублікований 16 липня 2020 року, відповідно набрав чинності 17 липня 2020 року. Тому останній день строку припав на 06 серпня 2020 року. Жодних клопотань/заяв від апелянта до суду не надходило.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність належного обгрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі, колегія суддів вважає, що апелянтом пропущено встановлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду міста від 19 лютого 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Кузьменко В.В.
Шурко О.І.