Справа № 203/3700/20
Провадження № 2/0203/1245/2020
19 листопада 2020 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
16 жовтня 2020 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 11128749000 від 16.03.2007 року у розмірі 127297,32грн. та судові витрати у розмірі 2102,00грн.
20 жовтня 2020 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені вимоги до позовної заяви.
Водночас суд, вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, у порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Суд звертає увагу, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди. Зокрема, наприклад, таким розрахунком може бути наступний: проценти (п. а Розділ 2 договору) = С*ОС*Д/365/100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, 365 (або 366) - кількість днів у році, ОС - ставка. Розрахунок процентів: сума боргу: 10 000,00 грн; початок періоду нарахування процентів: 11.12.2016 року - кінець періоду нарахування процентів: 31.12.2016 року; кількість днів нарахування процентів: 21; розрахунок процентів: 10 000,00*14*21/366/100; розмір процентів: 80,33 грн; початок періоду нарахування процентів: 01.01.2017 року - кінець періоду нарахування процентів: 13.04.2018 року; кількість днів нарахування процентів: 103; розрахунок процентів: 10 000,00*14*103/365/100; розмір процентів: 395,07 грн.
Однак, долучений до позовної заяви Розрахунок заборгованості за договором № 11128749000 від 16.03.2007 року, не може вважатися обґрунтованим розрахунком, бо не відображає розміру грошових вимог позивача до відповідачів, заявлених до стягнення в позовних вимогах. Крім того, долучені розрахунки також не містять обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.
Між тим, приєднавши до позовної заяви в якості самостійного додатку розрахунок заборгованості, замість зазначення саме обґрунтованого розрахунку у позовній заяві, позивачем складено та підписано позовну заяву, яка не відповідає вимогам щодо змісту позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: у позовній заяві обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва