про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2020 року справа № 580/5284/20
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/5284/20
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції України
про стягнення доплати за службу у нічний час та індексації, прийнято ухвалу.
23.11.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України, просить:
- зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 11.11.2015 до 31.12.2017 у сумі 6197,65 грн.
- зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року включно у сумі 3357,17 грн;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу (орієнтовно 3000 грн).
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пунктів 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Позивачем у позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено у контексті реалізації повноважень суб'єктом владних повноважень з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не сформовано позовних вимог щодо вирішення публічно-правового спору, проте заявлено вимогу про зобов'язання вчинити дії у контексті обрання способу захисту і відновлення порушеного права.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Розглянувши зміст позовної заяви «про стягнення виплати доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення» та доданих до неї матеріалів, судом встановлено підстави для залишення позову без руху, позаяк позов поданий із порушенням вимог встановлених Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові зазначено, що позивач проходить службу у батальйоні №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України, проте не обґрунтовується звернення до роботодавця та наявну відмову щодо нарахування і невиплати доплати за службу у нічний час за період з 11.11.2015 до 31.12.2017 згідно графіків чергувань з розрахунку у сумі 6197,65 грн та не визначено Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України учасником справи. У позові зазначено: «з Відповідача підлягає стягненню», проте не йдеться про розпорядника бюджетних коштів та сформовано позовну вимогу «зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити», однак не зазначено у чому протиправність дій чи бездіяльність Департаменту патрульної поліції України та/або Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України.
У позові йдеться про «стягнення індексації» і одночасно сформовано вимогу «зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення», що не є тотожним.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Не надано докази на підтвердження: щодо прийняття на службу та проходження, присвоєння спеціального звання, установлених складових та видів грошового забезпечення позивача та пояснення з розрахунком щодо деструктивних відхилень у кожному місяці від чинного нормативно-правового регулювання оплати праці поліцейського, реалізації твердження позивача щодо дії актів у часі з урахуванням набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017 з 24.10.2017.
У позові зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Суд зазначає, що у позові вимогу про стягнення не сформовано, спірна сума не є нарахованою.
Учасниками справи статтею 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначені сторони та треті особи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до положень частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи.
У позові йдеться про Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України, проте у контексті спору як учасника адміністративної справи не визначено. Позивачем не зазначено, які права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача були порушені яким із суб'єктів на якому етапі під час здійснення яких владно-управлінських функцій.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у позові просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу у нічний час за період з 11.11.2015 до 31.12.2017 та індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Позивачем не подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (ЄДРСР 86401310) зазначено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі (ЄДРСР 75149541).
Позивач у позові просить стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу (орієнтовно 3000 грн), проте до матеріалів позову не надано доказів понесення витрат на правничу допомоги, зокрема акта виконаних робіт, розрахунку витраченого адвокатом часу, доказів оплати послуг адвоката.
Європейським судом з прав людини у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11 та від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інші проти України, заяви 0675/06, 30785/06, 32818/06, 34468/06 та 49001/06 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із конкретним викладенням та обґрунтуванням позовних вимог та підтвердженням доказами позиції позивача.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про стягнення доплати за службу у нічний час та індексації залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання :
- нової редакції позовної заяви із зазначенням: обґрунтування порушених відповідачем прав позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; позовних вимог сформованих відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- визначення способу захисту порушеного права;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду;
- доказів на підтвердження обґрунтування позовних вимог.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова